Конституція РРСФР 1918 року
Конституція РРСФР 1918 року
III Всеросійський з’їзд Рад у січні
1918 р., що проголосив федеративний устрій Російської республіки, прийняв рішення
про розробку проекту Конституції РРФСР.
1 квітня 1918 була утворена Конституційна
комісія ВЦВК, складена на багатопартійній основі (більшовики, ліві есери, есери-максималісти).
Комісія працювала протягом трьох
місяців і підготувала в результаті гострої полеміки проект Основного Закону. Він
був прийнятий 10 червня 1918 на V Всеросійському з’їзді Рад, але виявився недовговічним.
Конституція РРФСР 1918 р. закріплювала
владу Рад і проголошувала програму соціалістичних перетворень. Вона закріплювала
національно-державний устрій – федерацію, права і обов’язки громадян.
Важливою особливістю Конституції
РРФСР 1918 р. було закріплення принципу класовості. Це проявлялося, перш за все,
в тому, що виборчих (інших політичних) прав позбавлялися представники буржуазії,
поміщиків, а робочим надавалася перевага перед селянами. Такий стан відображало
склалися в країні протиріччя і не сприяло їх ослаблення.
Все це спровокувало громадянську війну як результат надзвичайного загострення соціальної
обстановки і крайньої непримиренності протистоять один одному сторін.
Проект Конституції 1918 р. готувався
4 місяці (квітень-липень 1918 р.). Остаточний текст Конституції прийнято 10 липня
1918 р. на V з’їзді Рад.
Структура Конституції 1918 року
входили розділи:
1) Декларація прав трудящого і експлуатованого народу;
2) загальні положення Конституції
РРФСР (вони включали статті про права та обов’язки працівників, компетенцію ВЦВКа,
РНК і т. д.);
3) конструкція радянської влади
(організація радянської влади в Центрі і на місцях);
4) активне і пасивне виборче право;
5) бюджетне право;
6) про герб і прапор РРФСР.
1. Декларація прав трудящого і експлуатованого
народу.
Соціальна основа радянської влади
– диктатура пролетаріату. Політична основа – система Рад робітничих, селянських
і солдатських депутатів.
Нововведення в економіці, встановлені
Конституцією, – повна націоналізація лісів, землі, надр, транспорту, банків, промисловості.
Конституція встановлювала монополію держави у сфері економіки. Вища Рада народного
господарства – вищий орган у сфері управління економікою.
Встановлювався термін дії Конституції
– перехідний період від капіталізму до соціалізму. Державний устрій РРФСР за Конституцією
1918 р. – Федерація. Суб’єкти Федерації – національні республіки
Система органів державної влади за Конституцією:
1) всеросійський з’їзд Рад робітничих,
солдатських, селянських і козацьких депутатів – вищий орган законодавчої влади.
Він був тимчасовим органом, в період між сесіями роботи З’їзду обов’язки вищого
органу влади виконував Всеросійський центральний виконавчий комітет (ВЦВК), що обирається
З’їздом; ВЦВК – вищий законодавчий, розпорядчий та контролюючий орган, тобто принцип
поділу влади в РРФСР діяв умовно;
2) Уряд РРФСР – вищий виконавчий
орган влади. Він формувався з’їздом Рад;
3) Рада народних комісарів. Був
підзвітним Уряду РРФСР, до нього входили народні комісари, які очолювали окремі
галузеві народні комісаріати);
4) обласні, губернські, повітові
і волосні з’їзди Рад, їх виконавчі комітети – органи влади на місцях (у містах і
селах – міські та сільські ради).
Виборча система по Конституції 1918
р.
Активним виборчим правом володіли
тільки представники окремих соціальних груп, «трудящі» (пролетаріат, селяни).
Не мали права обирати:
1) особи, які використовують найману
працю з метою одержання прибутку;
2) громадяни, що живуть на «нетрудові
доходи» (від здачі житлового приміщення в оренду, кредитування інших громадян за
плату, визначену відсотком за користування грошовими коштами і т. п.);
3) приватні торговці і посередники;
4) представники духовенства;
5) службовці жандармерії, поліції
та охоронного відділення.
Вибори до Рад були багатоступеневими
і заснованими на принципах представництва та делегування, тобто громадяни обирали
прямо депутатів у сільські та міські Ради та делегатів на вибори всіх наступних
рівнів.
Історичне значення Конституції 1918 р.: з’явилася правова база для подальшого створення
радянського законодавства та формування механізму державної влади та її структур.