Бібліотека Studies працює за підтримки агентства Magistr.ua

Історична школа права


Історична школа права

Історична школа права як особливий напрям у правовій думці виникла в кінці XVIII ст. в Німеччині. У першій половині XIX століття цей напрям набуває широкої популярності і впливу. В центрі уваги представників цього напряму було питання про виникнення та історичний розвиток права.

В центрі уваги історичної школи права були проблеми історії, традицій і поняття народу. Базовим було поняття народу та народного духу, або духу історії. У розумінні представників історичної школи права, народ – це єдність окремих осіб, яка базується на органічних зв’язках між станами та групами суспільства.

Засновником історичної школи права був професор Гетінгенського університету Густав Гуго (1764-1844). У своєму «Під­ручнику природного права як філософії позитивного права» і осо­бливо в «Підручнику з курсу цивілістики» німецький юрист заперечує основні положення природного права, відкидає концепцію суспільного договору. По-перше, таких договорів ніколи не було, усі держави виникали і змінювалися по-іншому. По-друге, суспільний договір практично неможливий — мільйони незнайомих людей не можуть вступити в угоду і домовитися про вічне підпорядкування устано­вам і особам, про які вони судити ще не можуть. По-третє, кон­цепція суспільного договору шкідлива — ніяка влада не буде міц­ною, якщо обов’язок коритися виникає тільки з договору.

Право — не тільки установлення держави. Кожне людське співтовариство має свої власні правові норми, писав Гуго, біль­ша частина яких «виникла стихійно подібно до того, як виник­ли мова і вдача цього народу». Істо­рично усталений звичай, норми звичаєвого права — істинне дже­рело права. З поширенням освіти до природно виниклих пра­вових норм додалося ще одне джерело — правосвідомість юристів, книги яких народ одержав можливість читати. Закон же — довільне повеління влади. Кодекси — «це не закон», а зібран­ня предписань властей. Тому безліч законів і договорів ніколи не виконуються.

Правові погляди Гуго розвивав і доповнював професор Бер­лінського університету  Фрідріх Савіньї (1779—1861), відомий своїми роботами з цивілістики і римського права. Вва­жав помилковою думку, що право створюється законодавцем: воно не залежить від випадку чи сваволі.

Право всіх народів, стверджував Савіньї, складалося історич­но, так само, як і мова народу, його вдача і політичний лад. Право — продукт народного духу, з рухом якого еволюціонує і право. Виникнувши спочатку в свідомості як «природне право» у формі звичаїв, розвиваючись разом з народом і його культу­рою, право стає особливою наукою в руках юристів, що відо­кремилися в стан. Наукова обробка первинного права юриста­ми — необхідна й обов’язкова передумова законодавства.

Послідовник Савіньї Георг Пухта (1798—1846) кри­тично оцінював спроби природно-правової школи вивести все право з людського розуму. «Філософи, що виводять право з ро­зуму, знаходяться поза своїм предметом; вони… зовсім не до­ходять до поняття права…». Розвивав ідею свого вчителя про право як продукт історичного розвитку народу.

За вихідну точку осягнення права Пухта брав «духовну сто­рону людини». Завдяки їй людина досягла свободи. Свобода людини — фундамент права. Виникнення природного, людського права і юридичних переконань він зв’язував з «народним духом» — безособовою і самобутньою свідомістю народу. Саме «народний дух» — ключове поняття в його правовій кон­цепції.

Природне походження і саморозвиток права росте з народного духу, як рослина з зерна, — так пояснював Пухта. Первісною формою права стає звичай. З утворенням держави вираз загальної волі став зватися законом. Нарешті, та частина народного духу, що не виражена ясно звичаєм і законом, знаходить відображення в праві юрис­тів, юридичній науці. Вони і розкривають юридичні положення, що лежать у глибині народного духу. Покликання науки, юри­дичної літератури — забезпечити «вірне розуміння безпосеред­нього народного права і законів».

Таким чином, «право має історію», заявляв Пухта. Стадії і ритми розвитку права збігаються з ходом еволюції народного життя. Тому безцільно штучно конструювати і пропонувати лю­дям ту чи іншу придуману правову систему. Створена окремо від самої історії життя народного духу, не напоєна ним, вона не може прищепитися до суспільства.


Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+