Пенсії по втраті годувальника

Пенсії по втраті годувальника

Пенсія в разі втрати годувальника – це щомісячна виплата непрацездатним
членам сім’ї померлогогодувальника,
які були на його утриманні.

Сім’ї годувальника,
який помер від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а
також сім’ї померлого пенсіонера, пенсія призначається незалежно від страхового
стажу годувальника. Пенсія в разі
втрати годувальника, який помер від загального захворювання призначається,
якщо годувальник на день смерті мав стаж, який був би необхідний йому для призначення
пенсії по інвалідності.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на
його утриманні, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів
до існування.

Дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були
вони на утриманні.

Непрацездатними членами сім’ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами
або досягли пенсійного віку;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу
10 місяців з дня смерті годувальника)
померлогогодувальника, які не досягли
18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років;

Діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих
навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах,
до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення
ними 23 років, та діти-сироти – до досягнення ними 23 років незалежно від того,
навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один
з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності,
якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8
років.

До членів сім’ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім’ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

Усиновлені діти мають право на пенсію у зв’язку з втратою
годувальника нарівні з рідними дітьми.

Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.

Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.

Пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного
випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до
Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності”.

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена
сім’ї – 50 відсотків пенсії за віком
померлого годувальника; на двох та
більше непрацездатних членів сім’ї – 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника,
що розподіляється між ними рівними частками.

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім’ї
померлого годувальника вважається
непрацездатним, а членам сім’ї, які досягли пенсійного віку – довічно.

На всіх членів сім’ї, які мають право на пенсію у зв’язку
з втратою годувальника, призначається
одна спільна пенсія. На вимогу члена сім’ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується
окремо.