Соціальний розвиток

Поняття соціального розвитку

Поняття розвитку є інтегральною характеристикою всіх об’єктів, яким притаманна зміна. Це поняття стає важливою категорією багатьох наук, в тому числі і соціології. Без цього поняття практично неможливо зрозуміти і пояснити ті процеси, які відбуваються в окремих соціальних структурах, в суспільстві в цілому.

Під розвитком розуміють незворотну, направлену, закономірну зміну матеріальних та ідеальних об’єктів. 

Саме наявність цих трьох властивостей відрізняє процеси розвитку від всіх інших змін:

• зворотність змін характеризує процеси функціонування (циклічне відтворення постійної системи функцій);

• відсутність закономірності характерно для випадкових процесів катастрофічного типу;

• за відсутності направленості зміни не можуть нагромаджуватись, і тому процес позбавляється характерної для розвитку єдиної, внутрішньо взаємозв’язаної лінії.

В результаті розвитку виникає новий якісний стан об’єкта, який виступає як зміна його складу або структури (тобто виникнення, трансформація або зникнення його елементів і зв’язків).

Нагромаджений соціологією матеріал підтверджує складний і неоднозначний характер процесів розвитку та їх механізмів. Практика соціальних рухів XX ст. підтверджує, що загальна висхідна лінія розвитку є результатом складної діалектичної взаємодії таких протилежностей, як змінне і незмінне, позитивне і негативне, раціональне і ірраціональне, прогресивне і регресивне, безперервне і перервне, стихійне і закономірне.

В сучасній традиційній соціології співіснують еволюційний і структурно-функціональний підходи до проблем соціального розвитку, при цьому все більшого значення набирає поглиблений аналіз соціального часу, — за допомогою якого є можливими реальні визначення ритму функціонування і розвитку суспільства.

Нелінійний характер соціального розвитку і проблема соціального прогресу

Реальний хід подій у світі, особливо в останні десятиліття, показав, що нелінійне бачення соціальних змін і соціального розвитку більш відповідає спостережуваним процесам в суспільстві.

По-перше, схематична послідовність соціальних змін може вибудовуватися не в одному, а в різних напрямках. Іншими словами, «точка змін» – біфуркація – Це така поворотна точка, після якої зміни і в цілому розвиток можуть йти не в колишньому, а в зовсім новому, навіть несподіваному напрямі.

По-друге, нелінійність соціальних змін і соціального розвитку означає наявність об’єктивної можливості багатоваріантної послідовності подій. У житті практично завжди існують альтернативні варіанти змін і розвитку. У зв’язку з цим суб’єкт змін перебуває в ситуації здійснення вибору, і він стає відповідальним за вибраний варіант.

Нарешті, нелінійний характер соціальних змін означає, що в цих змінах завжди слід припускати наслідки передбачувані і непередбачувані, бажані і небажані.

Наявність крайніх позицій і гострі дискусії навколо застосування поняття «прогрес» до соціальних змін і соціального розвитку в значній мірі обумовлені тим, що саме це поняття дійсно несе в собі ціннісний зміст, є оціночним поняттям.

В соціологічній літературі склались дві крайні точки зору щодо проблеми прогресу в історії суспільства. Одна полягає в затвердженні абсолютності і неминучості розвитку суспільства в цілому і багатьох окремих його сфер. Еволюціоністи XVIII — початку XX ст. доводили, що прогрес носить всезагальний характер и проявляється в розвитку виробничих сил, в науці, техніці и технології, в політичній, соціальній и духовній сферах життя суспільства.

Інша точка зору – свого роду специфічна реакція на попередню систему поглядів – складається по суті, в заперечені можливості наукової постановки питання про соціальний прогрес. Представники таких поглядів зазвичай виносять проблему прогресу за межі соціальної науки. 

При цьому вони посилаються  на те, що спроба кваліфікувати ті чи інші соціальні зміни як прояв прогресу означає оцінку цих змін з точки зору конкретних цінностей. Така оцінка завжди буде суб’єктивною. Тому поняття прогресу – також поняття суб’єктивне, якому немає місця в суворій науці.

Розвиток суспільства і розвиток людини

«Ядро» сучасної соціологічної думки полягає в принципі: людина не тільки продукт суспільних відносин, але й головне джерело розвитку суспільства, його творець.

На будь-якому етапі розвитку людства для людей виходять на перший плані три ключові проблеми, три потреби: прожити довге і здорове життя; придбати знання; мати доступ до ресурсів, необхідних для гідного рівня життя.

Прогрес (рух вперед, успіх) – уявлення про те, що суспільство розвивається від простого до складного, від нижчого до вищого, від менш упорядкованого до більш організованого і справедливому.

Регрес – уявлення про такий розвиток суспільства, коли воно стає менш складним, розвиненим, культурним, ніж було.

Стагнація – тимчасова зупинка розвитку.