Реклама від Google

Реклама від Google


Категорія: Судебная бухгалтерия (Семинары)

1. Предмет, метод, завдання та структура судової бухгалтерії

2. Порядок призначення судово-бухгалтерської експертизи

3. Зміст та структура постанови (ухвали) про призначення судово-бухгалтерської експертизи

4. Проведення судово-бухгалтерської експертизи на стадії попереднього розслідування

5. Історичні аспекти розвитку судово-бухгалтерської експертизи

 

 

1. Предмет, метод, завдання та структура судової бухгалтерії


Предметом судової бухгалтерії є негативні зміни в господарській діяльності підприємств і організацій, викликані будь-якими деструктивними факторами. Дисципліна розробляє спеціальні прийоми виявлення негативних явищ, методику використання економічних і бухгалтерських знань у слідчій та судовій практиці. Судова бухгалтерія тісно пов'язана з такими економічними та юридичними дисциплінами, як бухгалтерський облік, економіка галузей народного господарства, аналіз господарської діяльності, ревізія і контроль господарської діяльності, кримінальний процес, кримінальне і цивільне право, криміналістика, оперативно-розшукова діяльність.

Судова бухгалтерія виконує такі основні завдання:

• формування у слухачів та студентів наукового підходу до аналізу фінансово-господарської діяльності;

• поєднання теоретичних знань в обліково-економічній сфері з практичними навичками та уміннями у правоохоронній діяльності;

• оволодіння методикою використання обліково-бухгалтерських документів при виявленні корисливих злочинів економічної спрямованості та різними формами застосування спеціальних економічних та бухгалтерських знань у юридичній практиці.

Розвиток судової бухгалтерії як економіко-правової дисципліни нероздільно пов'язаний із створенням її методології, що включає в себе систему загальнонаукових і часткових методів та прийомів дослідження.

Загальнонаукові методи являють собою сукупність принципів та категорій матеріалістичної діалектики і загальнонаукової теорії пізнання. Вони базуються на використанні таких прийомів, як аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація. Загальнонаукові методи в практиці діяльності органів внутрішніх справ найчастіше використовуються для розпізнавання та виявлення ознак скоєння корисливих правопорушень.

Часткові методи дослідження, розроблені на основі досягнень економічної та юридичної наук, поділяються на аналітично-розрахункові і документальні.

До аналітично-розрахункових методів належать: економічний аналіз, бухгалтерський аналіз, економіко-математичні методи, відновлення натурально-вартісного обліку товарно-матеріальних цінностей, метод зворотньої калькуляції, метод контрольного порівняння залишків.

Документальні методи включають у себе такі прийоми, як: дослідження окремого документа, зустрічна перевірка, взаємний контроль.

Методи судової бухгалтерії не залишаються незмінними, оскільки наповнюється новим змістом господарська діяльність в умовах переходу до ринку, їх удосконаленню значною мірою сприяє зв'язок з методами інших економічних та юридичних дисциплін.

Судова бухгалтерія використовує методи судово-бухгалтерської експертизи, тобто методи дослідження бухгалтером-експертом слідчих або судових матеріалів. Оскільки дисципліна розробляє спеціальні методики виявлення негативних змін у господарській діяльності, то доречно до її методів віднести й методи фактичного контролю. Наприклад, при проведенні документальних ревізій або при документуванні корисливих правопорушень ревізор чи оперативний співробітник можуть застосовувати інвентаризацію, контрольний обмір, контрольну закупку, контрольний запуск сировини у виробництво, лабораторний аналіз, комісійну прийомку та відвантаження матеріальних цінностей.

Головне призначення методів судової бухгалтерії полягає у виявленні різноманітних протиріч між відповідними економічними та фінансовими показниками, які містяться в облікових документах.

Необхідність вивчення судової бухгалтерії у вищих юридичних навчальних закладах правоохоронної спеціалізації, зокрема систе-ми МВС, випливає із завдань дисципліни, які полягають у:

- всебічному сприянні розвитку економіки України шляхом зміцнення державної законності у всіх сферах господарювання;

- виявленні та усуненні причин та умов, що сприяють скоєнню злочинів у галузях економіки;

- забезпеченні виконання завдань кримінального судочинства; - розробці галузевих методик виявлення та розслідування роз крадань та інших корисливих правопорушень;

Судову бухгалтерію як комплексну дисципліну структурно можна поділити на три частини.

У першій частині висвітлюються основні положення судової бухгалтерії та основи бухгалтерського обліку.

У другій частині наводяться особливості обліку та галузеві методики використання документів при виявленні та розслідуванні корисливих злочинів.

Третя частина присвячена використанню спеціальних економічних і бухгалтерських знань при виявленні та розслідуванні корисливих злочинів, а саме при проведенні ревізії та судово-бухгалтерської експертизи за ініціативою органів дізнання та досудового слідства.

 

 


2. Порядок призначення судово-бухгалтерської експертизи


Порядок призначення судової експертизи в експертних установах визначається Законом України «Про судову експертизу», Кримінально-процесуальним, Цивільно-процесуальним та Господарсько-процесуальним кодексами України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Призначена судово-бухгалтерська експертиза є важливою слідчою дією. Від чіткого та безпомилкового її проведення здебільшого залежать якість і строки розслідування кримінальної справи.

Судово-бухгалтерська експертиза призначається, якщо перед слідчим (судом) після проведення ним певних слідчих дій (судового розгляду) виникли конкретні запитання, вирішити які може лише спеціаліст, і в справі є достатня кількість слідчого та документального матеріалу, необхідного для дослідження експертом-бухгалтером.

Судово-бухгалтерську експертизу призначають як на стадії попереднього розслідування, так і під час розгляду справи у суді. Питання про призначення судово-бухгалтерської експертизи вирішується у кожному окремому випадку залежно від обставин справи.

Судово-бухгалтерська експертиза призначається, якщо:

- висновки ревізії суперечать матеріалам справи та для усунення суперечень потрібен висновок експерта-бухгалтера;

- ревізором не прийняті до обліку надані матеріально відповідальними особами документи, акти про нестачу товарів — через їх неналежне оформлення, несвоєчасне надання;

- є обґрунтоване клопотання обвинувачуваного про призначення судово-бухгалтерської експертизи;

- є протиріччя у висновках первинної та повторної ревізій;

- методи, що застосовуються ревізором для визначення мате- ріальних збитків, викликають сумнів;

- така необхідність випливає з висновків експерта іншої спеціальності. До експертної установи надсилається постанова (ухвала) про призначення експертизи, а також об’єкти дослідження.

Призначена судово-бухгалтерська експертиза в правоохоронній діяльності є процесуальною дією, яка має забезпечити додержання прав обвинувачуваного в установленні істини.

 

 

 

3. Зміст та структура постанови (ухвали) про призначення судово-бухгалтерської експертизи

 

Підставою для проведення судових експертиз є передбачений законом процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), — постанова слідчого (судді) або ухвала суду.

До експертної установи надсилається постанова (ухвала) про призначення експертизи, а також об’єкти дослідження (протоколи вилучення речових доказів тощо).

У постанові (ухвалі) про призначення експертизи вказуються такі дані:

- місце й дата винесення постанови чи ухвали;

- посада, звання та прізвище особи, назва суду, який виніс постанову (ухвалу);

- назва справи та її номер;

- обставини справи, які стосуються експертизи, підстави призначення експертизи, прізвище експерта або назва установи, експертам якої доручається проведення експертизи;

- запитання, поставлені експертові;

- перелік об’єктів, що підлягають дослідженню, порівняльних матеріалів, а також матеріалів, направлених експертові для ознайомлення, або посилання на переліки матеріалів, які є в справі;

- інші дані, які мають значення для проведення експертизи, що викладено у посібнику.

У постанові (ухвалі) про призначення додаткової та повторної експертизи зазначаються мотиви й підстави їх призначення.

У постанові (ухвалі) про призначення комплексної експертизи зазначаються її назва та установа (установи), експертам якої (яких) доручено її проведення, а за участі в її проведенні особи, яка не є співробітником експертної установи, — її прізвище, ім’я та по батькові. Закон України «Про судову експертизу» не встановлює структури постанови про призначення експертизи.

Згідно з процесуальними нормами постанова складається з трьох частин:

- вступної;

- описової;

- резолютивної.

У вступній частині вказуються дата і місце складання постанови, посада, звання, прізвище, ім’я, по батькові й установа, де працює особа, що підписала постанову, найменування та номер кримінальної справи, по якій призначається експертиза.

В описовій частині коротко викладаються факти справи та обставини, у зв’язку з якими виникла потреба у спеціальних бухгалтерських знаннях, а також особливості об’єкта дослідження, які можуть мати значення для надання висновку. Закінчується ця частина формулюванням підстав для призначення експертизи з посиланням на ст. ст. 75 та 196 КПК.

У резолютивній частині постанови вказується рід або вид експертизи; формулюються питання, що виносяться на розгляд експерта, призначається експерт або визначається судово-експертна установа, працівникам якої доручено провадження експертизи; наводиться перелік матеріалів, які надаються у розпорядження експерта.

 

 

 

4. Проведення судово-бухгалтерської експертизи на стадії попереднього розслідування


Керівник експертної установи або його заступник:

1) Отримує адресовані установі матеріали для проведення експертизи, перевіряє їх відповідність вимогам Закону і письмово дає доручення на проведення експертизи одному або кільком працівникам. Це доручення оформляється як завдання.

2) Установлює строки проведення експертизи. Розрахунок часу, необхідного для проведення судово-бухгалтерської експертизи, визначається за обумовленою формою.

Строк визначається після попереднього ознайомлення експерта-бухгалтера з матеріалами справи. Попереднє ознайомлення має тривати не більше п’яти днів.

Якщо експертиза не може бути виконана у встановлений строк, керівник експертної установи доводить це до відома особи або органу, які призначили експертизу, і встановлює, за погодженням з ними, додатковий строк.

Якщо проведення експертизи неможливе без надання додаткових матеріалів, то про це складається клопотання за певною формою. Строк проведення експертизи призупиняється з дня направлення цього клопотання до дня отримання матеріалів або повідомлення про відмову в задоволенні клопотання.

3) Знайомиться з ходом і результатом досліджень, що проводяться експертами, надаючи їм необхідну допомогу наукового і методичного характеру, здійснює контроль за якістю і строками експертиз.

4) Після закінчення експертизи перевіряє повноту дослідження і обґрунтованість висновків експерта-бухгалтера, дотримання ним методичних рекомендацій, правильність оформлення висновку.

5) Направляє разом з висновком експерта-бухгалтера всі матеріали до органу, який призначив експертизу. У проведенні судово-бухгалтерської експертизи на стадії попереднього розслідування вирішуються питання щодо встановлення.

Слід зазначити, що обвинувачуваний відповідно до норми КПК України має право бути присутнім, з дозволу слідчого, і під час проведення експертизи.

У разі призначення експертизи він має право:

- заявити про відвід експерту, обраному слідчим;

- просити про призначення експерта з числа осіб, указаних ним;

- подати додаткові питання для отримання на них висновку експерта;

- подати документи і з дозволу слідчого дати пояснення експерту.

Строки проведення експертиз установлюються керівником експертної установи (її структурного підрозділу).

Проведення судово-бухгалтерської експертизи на стадії попереднього розслідування може бути здійснене:

- в експертній установі, яку визначено для проведення дослідження;

- у приміщенні органу дізнання.

 

 


5. Історичні аспекти розвитку судово-бухгалтерської експертизи


Спеціальні знання з бухгалтерського обліку, фінансів, економіки застосовувалися під час розгляду справ у судах ще на початку XX століття.

Облік виник у Давньому Єгипті, Вавилоні, Єрусалимі, коли царський контролер (експерт) підтверджував достовірність звіту пожертвувань, складеного головним жерцем. В епоху Відродження книги подвійної бухгалтерії Луки Пачолі використовувались у судах для перевірки достовірності даних обліку. В Англії судово-бухгалтерська експертиза з’явилась, коли почали запроваджувати посади контролерів-аудиторів.

На всіх стадіях розвитку теоретики бачили в експертизі інструмент, необхідний для провадження слідства і суду, а експерта вважали науковим свідком.

У 1921 р. в Петрограді при Північно-Західній торговельній палаті було створено відділ обліково-фінансових експертиз, який у подальшому був реорганізований в інститут відповідальних бухгалтерів, а 1923 р. при Московському відділенні Російського технічного товариства для проведення експертиз за завданнями судів у складі відділу обліку господарської діяльності було організовано бюро бухгалтерської експертизи і консультацій. Такі зміни відбувались у цій системі і в Україні.

Робота щодо організації бухгалтерської експертизи вдосконалювалась, створювалися відповідні підрозділи. Зокрема, у 1925 р. при Народному комісаріаті робітничо-селянської інспекції СРСР, насамперед з числа спеціалістів, що працювали в державних організаціях, було створено Інститут державних бухгалтерів-експертів.

Один з основних етапів становлення та подальшого інтенсивного розвитку цієї галузі знань припадає на кінець 40-х рр. 04.06.1947 р. Президією Верховної Ради СРСР був ухвалений Указ «Про кримінальну відповідальність за розкрадання державного і громадського майна».

Виконання цього Указу стало причиною збільшення кількості справ з розслідування господарських злочинів, що, у свою чергу, вимагало значно ширшого застосування спеціальних знань у галузі бухгалтерського обліку і звітності та одержання доказів у формі висновків експертів-бухгалтерів.

Отже, виникла необхідність створення відповідної експертної установи.

Розпорядженням Голови Ради Міністрів СРСР при Міністерстві фінансів СРСР було створено Бюро державної бухгалтерської експертизи з філіями при міністерствах фінансів союзних та автономних республік і фінансових органах на місцях. Діяльність Бюро бухгалтерської експертизи регулювала низка нормативно-правових документів: положення про Бюро державної бухгалтерської експертизи при Міністерстві фінансів СРСР, ухвалене Радою Міністрів СРСР 19.05.1952 р., інструкція Міністерства фінансів щодо застосування цього положення, а також порядок розрахунків за бухгалтерські експертизи.

Згідно із зазначеними Положеннями та Інструкцією були сформовані Бюро бухгалтерської експертизи та його філії з постійними штатними кадрами експертів-бухгалтерів у республіках, у тому числі й в Україні, а також областях та містах Москві і Ленінграді.

Зазначеним Положенням на Бюро та його філії покладалась функція з проведення бухгалтерських експертиз у кримінальних і цивільних справах за завданнями органів розслідування, прокуратури, судів та арбітражу.

У 1957 р. Радою Міністрів УРСР республіканську філію було перетворено на Бюро державної бухгалтерської експертизи при Міністерстві фінансів УРСР з філіями при обласних відділеннях. А 02.02.1957 р. Радою Міністрів УРСР ухвалено постанову № 111 «Про Бюро державних бухгалтерських експертиз при Міністерстві фінансів України». Відповідно до цієї постанови Міністерством фінансів України було видано Інструкцію від 20.06.1957 р. № 1 щодо застосування зазначеної постанови. Для поліпшення діяльності Бюро та координації функцій постановою Ради Міністрів УРСР від 04.01.1970 р. Бюро і його обласні філії в повному складі штатних працівників підпорядковано Міністерству юстиції України.

Зі становленням Бюро бухгалтерської експертизи розпочався новий етап розвитку судово-бухгалтерської експертизи в Україні. Міністерством юстиції України за погодженням з Прокуратурою та Верховним Судом України було розроблено Інструкцію «Про порядок проведення судово-бухгалтерських експертиз в Бюро державної бухгалтерської експертизи Міністерства юстиції України» від 30.12.1974 р. Це був перший в Україні нормативно-правовий документ, яким визначались процесуальні, організаційні, правові засади призначення та проведення бухгалтерських експертиз.

Протягом трьох десятиліть підпорядкування бухгалтерської експертизи Міністерству юстиції України структура і функції Бюро та його філій зазнали певних змін: обласні філії Бюро були перетворені на міжобласні та їх експертні підрозділи, за якими закріплювались зони обслуговування відповідних територій.

У квітні 1990 року республіканське Бюро було ліквідовано, а кадровий склад експертів-бухгалтерів Бюро та міжобласних філій з відповідними функціями передано до Київського і Харківського науково-дослідних інститутів судових експертиз та Одеської лабораторії південного регіону України.

Після ухвалення 1994 р. Закону України «Про судову експертизу» значно розширилася система науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України. Так, у 1995 р. на базі лабораторій та відділень було створено Донецький, Львівський та Одеський науково-дослідні інститути судових експертиз, а на їхні відповідні підрозділи покладено функції з виконання судово-бухгалтерських експертиз.

За ці роки лабораторії судово-бухгалтерської експертизи значно розширили коло розв’язуваних ними завдань, почали проводити складні та нові види економічних досліджень. Експерти-бухгалтери оволоділи новими економічними спеціальностями з дослідження документів про фінансово-кредитні операції, економічну діяльність підприємств і організацій.

Рішенням Президії науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України від 30.01.2001 р. судово-бухгалтерську експертизу було перейменовано на судово-економічну.

Сучасне тлумачення судово-бухгалтерської (судово-економічної) експертизи полягає в тому, що в її функції входять економічні дослідження конфліктних ситуацій у господарській діяльності, які стали об’єктами розслідування правоохоронними органами для усунення та запобігання їм у майбутньому. 

Категорія: Судебная бухгалтерия (Семинары)
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Ctrl + Enter