2.3. Розслідування професійних захворювань на виробництві

2.3. Розслідування професійних захворювань на виробництві

Роботодавець розслідує причини виникнення професійних захворювань, з цією метою він наказом призначає комісію, до складу якої входять:

– представник санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії);

– представник лікувально-профілактичного закладу;

– представник первинної організації профспілки, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці;

– представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. До розслідування, якщо потрібно, можуть залучатися представники інших органів.

– Професійне захворювання розслідується протягом десяти робочих днів після надходження повідомлення за формою П-3 (додаток 5).

– Комісія складає акт розслідування за формою П-4 (додаток 6) у шести примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування і надсилається роботодавцем:

– потерпілому;

– лікувально-профілактичному закладу, що обслуговує це підприємство;

– робочому органу виконавчої дирекції Фонду;

– первинній організації профспілки.

Примірник акта надсилається державній санітарно-епідеміологічній службі для аналізу і контролю за виконанням заходів.

Роботодавець у п’ятиденний термін розглядає матеріали розслідування професійного захворювання та видає наказ про заходи щодо уникнення таких захворювань і притягнення до відповідальності осіб, які допустили порушення санітарних норм і правил, що стали причиною цього захворювання.

Коли заходи щодо запобігання професійним захворюванням виконані, роботодавець письмово інформує установу державної санітарно-епідеміологічної служби, протягом зазначеного в акті П-4 строку.

Реєстрація професійних захворювань здійснюється на підприємстві, у робочих органах виконавчої дирекції Фонду, у лікувально-профілактичних закладах в журналі (додаток 7).

2.4. Розслідування аварій на виробництві

Розслідування аварії проводиться коли сталася:

1) аварія першої категорії, під час якої:

– загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;

– спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;

– збільшилася концентрація забруднюючих речовин більше, ніж у 10 разів;

– зруйновано будівлі, споруди або конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників чи населення;

2) аварія другої категорії, внаслідок якої:

– загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;

– зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників цеху, дільниці підприємства з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше.

Якщо з приводу розслідування аварії, що не спричинила нещасні випадки, не прийнято спеціальне рішення Кабінету Міністрів України, розслідування проводиться комісією:

– у разі аварії першої категорії наказом центрального органу виконавчої влади;

– у разі аварії другої категорії наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство.

Комісія протягом десяти робочих днів зобов’язана розслідувати причини аварії та скласти акт за формою Н-5.. Зазначений строк може бути продовжений органом, який утворив комісію.

Роботодавець видає наказ, яким затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям. Він також затверджує:

– план запобігання надзвичайним ситуаціям;

– план ліквідації аварій;

– дії посадових осіб і працівників підприємства у разі їх настання;

– обов’язки аварійно-рятувальних служб.

Посадові особи, які проводили розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій несуть відповідальність за своєчасне і об’єктивне їх розслідування та обгрунтованість прийнятих рішень.