Типи, механізми і стадії політичної соціалізації
Типи, механізми і стадії політичної соціалізації
Політична соціалізація — процес
залучення особи до участі у виробленні політики.
Громадянське дозрівання, заохочення
людини до політики проходить певні вікові стадії. Воно починається вже у віці 3-4
років, коли через сім’ю, ЗМІ, найближче оточення дитина набуває перших знань
про політику.
На етапі первісної соціалізації діти одержують різні уявлення про правильну або неправильну поведінку, вчинки. Під
впливом настроїв і поглядів, що панують у сім’ї, часто закладаються політичні норми
і цінності на все життя, які відзначаються неабиякою стійкістю.
Вторинна соціалізація. Політичне виховання і навчання певною мірою відбувається в школі, період перебування
в якій становить вторинну політичну соціалізацію. За цей час дитина вивчає основні,
загальновизнані в суспільстві цінності і погляди, набуває початкового досвіду соціальної
практики, особливо через участь в діяльності дитячих організацій.
Третій етап. Наступний
етап політичної соціалізації доцільно пов’язувати з періодом життя від 16-18 до
40 років. У 16-річному віці люди одержують паспорт, і 18-річному віці — юридичне
право на участь у політичній діяльності. Водночас вони здобувають ґрунтовні знання
в суспільній сфері завдяки навчанню і роботі.
Четвертий етап.
Політична соціалізація триває і з досягненням людьми зрілого віку (40-60 років)
на їхню політичну поведінку значною мірою впливають життєвий досвід, наявність дорослих
дітей, сталість поглядів. Проте і в цей період люди вдосконалюються в політиці,
краще й глибше оцінюють суспільно-політичні події, завдяки чому можуть вносити корективи
у свої політичні погляди і поведінку.
На процес політичної соціалізації впливають
і стихійні чинники: війни, революції, політичні та економічні кризи.
Якщо політична система перебуває в стані кризи, відбуваються порушення і серйозні збої в процесі політичної
соціалізації. Формуються неправильні уявлення про суспільство, які набувають стійкого
характеру.
Типи політичної соціалізації:
- гармонічний тип – відображає
нормальні психологічні взаємодії людини та інститутів влади, раціональне і з повагою
ставлення індивіда до правопорядку, держави; - гегемоністський тип – характеризує
негативне ставлення людини до будь-яких соціальних і політичних систем, окрім “своєї”; - плюралістичний тип – засвідчує
визнання людиною рівноправності з іншими громадянами; - конфліктний тип – формується
на основі міжнародної боротьби і протистояння взаємозалежних інтересів.
Механізми політичної соціалізації функціонують на декількох рівнях.
Прийнято виділяти загальносоціальний, соціально-психологічний і індивідуальний рівні дії цих механізмів. На загальсоціальному рівні на людину діє величезне число макросоціальних і макрополітичних факторів,
що підлягають людській оцінці і, на основі цієї оцінки, виробляються відповідні
ставлення до даного суспільства і його політичної системи. На соціально-психологічному рівні, політичні
цілі та цінності транслюються системою як через великі, так і через малі групи,
членом яких є індивід. На основі безпосереднього спілкування і взаємодії, людина
долучається до елементів політичної системи на життєвому рівні, виробляючи емоційне
ставлення до них. На індивідуальному рівні, в якості механізмів політичної соціалізації виступають індивідуально-психологічні
структури, на основі яких поступово і формуються ті потреби, мотиви, установки та
стереотипи, які потім керують свідомістю і поведінкою людини в політиці.