Європейська політика сусідства

Європейська політика сусідства

Європейську політику сусідства (ЄПС) було розроблено в 2004 році, щоб запобігти появі нових меж між розширеним ЄС та країнами, що є його сусідами. (Акт з питань європейської політики сусідства)

Основна мета Європейської політики сусідства (ЄПС), створення передумов для посилення відносин розширеного ЄС зі своїми сусідами задля забезпечення простору стабільності та безпеки уздовж усього кордону Об’єднаної Європи.

Свою практичну реалізацію політика сусідства відображає в планах дій, які вкладаються між ЄС та 3-ми країнами. Визначають приорітет співробітництва сторін.

ЄПС із самого початку свого існування і до сьогодні залишається односторонньою ініціативою/політикою Європейського Союзу щодо Південного Середземномор’я, Близького Сходу та окремих країн Східної Європи, в рамках якої ЄС прагне розвивати відносини.

ЄПС пропонує державам-сусідам «привілейовані відносини», що мають будуватися на взаємному визнанні спільних цінностей, принципів ринкової економіки та сталого розвитку.

І вектор – «східне партнерство»

Алжир, Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Молдова, Україна

ІІ вектор – «євросередземноморське партнерство»

Всі крани ЄС та 15 партнерів, які розташовані на Південному Середземномор’ї