Інформаційні права громадян – суб’єктів виборчого процесу

Інформаційні права громадян – суб’єктів виборчого процесу

Права і свободи людини в галузі інформації, належать до категорії прав людини першого покоління – громад­ських та політичних прав. Тому їх реалі­зація невід’ємно пов’язана насамперед із політичними процесами. В межах цих процесів у державі й суспільстві складається так звана система політичної комунікації, в основі якої лежать інформаційні відносини.

Основним завданням політич­ної комунікації є забезпечення громадянам можливості вивчити сус­пільно значущі проблеми, скласти власну думку про них та сформу­лювати громадську думку, яка може впливати на діяльність органів публічної влади.

У питаннях правового регулювання інформаційних відносин, що виникають у межах процесу політичної комунікації, можна виділи­ти два аспекти:

1) поточна політична комунікація, яка може здійснюватися в різних формах. Інформаційні відносини, що виника­ють з приводу поточної політичної комунікації, регулюються за за­гальними нормами і правилами а реалізація права громадян на сво­боду слова зазнає мінімальних обмежень, що визначені Конституці­єю та законодавством;

2) політична комунікація, що відбувається в межах здійснення громадянами безпосередньої демократії, насамперед у формі вибо­рів та референдумів. Відповідні інформаційні відносини насамперед пов’язані “із формуванням активного та свідомого вибору громадян у процесі демократичного волевиявлення”.

Інформаційні відносини, пов’язані з проведенням виборів та референдумів, завжди були важливим елементом впливу як на їх пере­біг, так і на їх результати. Через це законодавство застосовує додат­кові правила реалізації інформаційних прав і свобод громадян в умо­вах виборчих кампаній, метою яких є запобігання зловживанням, які б могли зашкодити формуванню свідомого вибору. Відповідні осо­бливі норми, що регулюють інформаційні відносини в процесі здій­снення безпосередньої демократії, містяться насамперед у виборчо­му законодавстві.

Серед правових відносин, що виникають із приводу реалізації прямого народовладдя, зазвичай виділяють такі основні групи:

1) відносини, пов’язані із забезпеченням виборцям і учасни­кам виборів та референдумів поінформованості (розширення кола об’єктивних знань) з питань виборчого законодавства, законодавства про референдуми; з проблем державотворення, місцевого само­врядування з метою розвитку політико-правової культури громадян, підвищення їхньої правосвідомості як реальних і потенційних учас­ників названих процесів;

2) відносини, пов’язані з інформаційним забезпеченням проведен­ня виборів і референдумів на всіх основних стадіях. Серед них – підвищення професійних знань організаторів виборів та референдумів (членів виборчих комісій та комісій з референдумів, органів, що утво­рюють ці комісії) з метою забезпечення кваліфікованого проведення відповідних заходів: забезпечення правової поінформованості канди­датів та їх довірених осіб з питань висування та реєстрації кандида­тів у депутати, правил ведення передвиборної агітації, встановлених чинним законодавством, спілкування з виборцями, представниками засобів масової інформації та ін. Особливо слід заважити на інфор­маційні відносини пов’язані зі створенням іміджу кандидата або по­літичного об’єднання (політична реклама зокрема)

Основна гарантія дотримання прав і свобод громадян у проце­сі здійснення безпосередньої демократії є норма ч. 2. ст. 71 Кон­ституції України, згідно з якою кожному гарантується вільне волевиявлення.