Право власності на інформацію

Право власності на інформацію

Суб’єктами права власності на інформацію є громадяни, юридичні особи, держава.

Власник iнформацiї щодо об’єктiв своєї власностi має право здiйснювати будь-якi законнi дiї.

Інформація може бути об’єктом права власності як у повному обсязі, так і володіння, користування чи розпорядження нею окремо.

Підстави для виникнення П. в. на і.:

– створення інформації власними силами і за свій рахунок;

– договір на створення інформації, договір, що містить умови переходу П. в. на і. до іншої особи (наприклад, купівля, продаж, поставки та ін.).

Інформація, створена кількома громадянами або юридичними особами, є їхньою колективною власністю. Порядок і правила користування такою власністю визначаються договором, укладеним між співвласниками.

Інформація, створена організаціями (юридичними особами) або придбана ними іншим законним способом, є власністю цих організацій.

Інформація, створена на кошти державного бюджету, є державною власністю.

Інформація, створена на правах індивідуальної власності, може бути віднесена до державної власності у разі передачі її на зберігання у відповідні банки даних, фонди або архіви на договірній основі.

Власник інформації має право визначати правила доступу до неї, правила обробки її, призначати особу, яка здійснює володіння, використання і розпорядження інформацією та інші дії щодо неї.