Формування багатопартійності в Україні як чинник розвитку політичної системи

Формування багатопартійності в Україні як чинник розвитку політичної системи

Одним з головних елементів демократичної політичної системи є багатопартійність, адже саме політичні партії підтримують зв’язок уряду з народом. У демократичному суспільстві партії є сполучною ланкою, через яку уряд звертається до мас за підтримкою і забезпечує соціальну базу для здійснення свого курсу, а народ може на найвищому рівні виражати свою думку і таким чином впливати на коригування офіційної лінії.

Історія багатопартійності в Україні сягає своїм корінням другої половини XIX ст., коли на хвилі революційного піднесення та національного відродження почали утворюватися перші політичні організації. Важливими віхами цієї історії були етап Української революції, період розгортання дисидентського руху, доба «перебудови».

Новітня історія багатопартійності в Україні вже пройшла у своєму розвиткові кілька етапів:

I етап — «зародження багатопартійності» (середина 1988 — березень 1990 p.):

– виникнення неформальних організацій, утворення легальної організованої опозиції;

– активізація діяльності Української Гельсінської спілки, вихід на політичну арену Народного руху України;

– виникнення першої формально задекларованої партії — Української національної партії.

II етап — «вихід багатопартійності на державний рівень» (травень 1990 — серпень 1991 p.):

– поява парламентської опозиції;

– ініціювання представниками демократичного блоку важливих державних рішень, серед яких найголовніше — Декларація про державний суверенітет України;

III етап — «становлення багатопартійності» (з серпня 1991 p.):

– розширення спектра багатопартійності (на початок серпня 2005 р. в Україні було зареєстровано 127 політичних партій);

– посилення розколів та дроблення політичних сил;

– активізація процесу створення місцевих партійних відділень та осередків;

– зміцнення зв’язків партій з впливовими бізнесовими та юридичними колами.

Так у 1994 р. нараховувалося 30 політичних партій, нині зареєстровано понад 100 політичних партій різного спрямування та орієнтації: праві, ліві, центристські, релігійні, економічні, екологічні тощо.

Така кількість партій свідчить про молодість української демократії, незавершеність структурування українського суспільства. Партії в Україні організовуються здебільшого під конкретного лідера, вони малочисельні і не мають достатнього впливу в масштабах держави. їхні осередки на місцях ведуть посильну пропагандистську й організаційну діяльність, активізуючись, як правило, в період виборчих кампаній.