Недержавні учасники міжнародних відносин
Недержавні учасники міжнародних відносин
Серед недержавних учасників міжнародних відносин виділяють міжурядові організації, неурядові організації, транснаціональні корпорації та інші суспільні сили і рухи, що діють на світовій арені. Зростання їхньої ролі та впливу стали відносно новим явищем у міжнародних відносинах, характерним для післявоєнного часу.
(ООН, Рада Європи, МВФ, ЮНЕСКО, НАФТА, НАТО)
Виділяють міжнародні міжурядові організації із співробітництва та наднаціональні організації.
Організації із співробітництва у повному обсязі зберігають суверенітет держав, які входять до їх складу.
Наднаціональна організація користується переданими їй повноваженнями, завдяки чому вона може звертатися окрім самих держав-учасниць безпосередньо до вихідців з цих держав.
Неурядові організації розрізняються за своїми розмірами, структурою, направленістю діяльності та її завданнями. На відміну від держав і міжурядових організацій, їхні рішення не мають для держав юридичної сили. Основною “зброєю” неурядових організацій у галузі міжнародної політики є мобілізація міжнародної громадської думки,
Транснаціональні корпорації – підприємства, заклади й організації, метою яких є отримання прибутку і які діють через свої філії одночасно в кількох державах. Водночас центр управління і прийняття рішень тієї або іншої транснаціональної корпорації знаходиться в одній із цих держав.
Вони стали самостійними суб’єктами не тільки економічних, але й політичних відносин. Сьогодні у світі нараховується тридцять п’ять тисяч транснаціональних утворень. Ядро ж світової господарської системи складають п’ятсот ТНК, які володіють необмеженою економічною владою. Під контролем ТНК знаходиться більше половини світового промислового виробництва, 63% зовнішньої торгівлі, чотири п’ятих патентів і ліцензій на нову техніку, технологію і “ноу-хау”.