Бюджетна класифікація, її структура та роль у бюджетній сфері

Бюджетна класифікація, її структура та роль у бюджетній сфері

Ст. 2: бюджетна класифікація – єдине систематизоване згрупування доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів;

Ст 8. Бюджетна класифікація використовується для складання і виконання держ та місц бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади АРК, ОМС, інших розпорядників бюджетних коштів. Центр орган викон влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, затверджує бюджетну класифікацію, зміни до неї та інформує про це ВРУ.

Бюджетна класифікація має такі складові частини:

1) класифікація доходів бюджету: податкові надходження (загальнодерж податки і збори та місц податки і збори); неподаткові надходження (доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності, інші неподаткові надходження); доходи від операцій з капіталом;трансферти (кошти, одержані від інших органів держ влади, органів влади АРК, ОМС, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі)

2) класифікація видатків та кредитування бюджету (за бюджетними програмами – програмна класифікація видатків та кредитування бюджету;за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів-відомча класифікація видатків та кредитування бюджету; за функціями, з виконанням яких пов’язані видатки та кредитування бюджету- функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету)

3) класифікація фінансування бюджету (за типом кредитора – за категоріями кредиторів або власників боргових зобов’язань; за типом боргового зобов’язання- за засобами, що використовуються для фінансування бюджету);

4) класифікація боргу (систематизує інформацію про всі боргові зобов’язання держави, АРК, територіальної громади міста; борг класифікується за типом кредитора та за типом боргового зобов’язання).

Усі можливі доходи та видатки бюджетів відображаються та за­кріплюються у бюджетній класифікації, яка являє собою єдине сис­тематизоване групування доходів, видатків, кредитування, фінансуван­ня бюджету, боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Бюджетна класифікація затверджується Міністром фінансів України, про що інформується в обов’язковому порядку Верховна Рада України (це забезпечує досягнення цілісності бюджетних категорій доходів і видатків, взаємозв’язок між функціональним призначенням і еконо­мічним характером видатків бюджету). Зміни до неї також затверджу­ються Міністром фінансів.

Відповідно до наказу Мінфіну України від 14 січня 2011 р. № 11, яким затверджено бюджетну класифікацію і, зокрема, поділ доходів бюджету, до податкових надходжень віднесено:

а) податки на доходи, прибуток, збільшення ринкової вартості (по­даток на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств);

б) податки на власність (збір за першу реєстрацію транспортного засобу);

в) збори за спеціальне використання природних ресурсів (збір за спеціальне використання лісових ресурсів; плата за користування надрами; збір за спеціальне використання води; плата за землю; плата за використання інших природних ресурсів);

г) внутрішні податки на товари та послуги (податок на додану вартість; акцизний податок з вироблених в України підакцизних това­рів; акцизний податок з ввезених на митну територію України товарів; податки на окремі категорії послуг);

ґ) податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (ввізне та вивізне мито; інші надходження);

д) окремі податки і збори, що зараховуються до місцевого бюдже­ту (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; збір за місця для паркування транспортних засобів; єдиний податок ); та ін.

До неподаткових надходжень належать:

а) доходи від власності та підприємницької діяльності (частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, та дивіденди (дохід), нарахо­вані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капі­талах яких є державна власність; кошти, що перераховуються Нац­банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України»; відрахування коштів, одержаних від проведення державних грошових лотерей; плата за розміщення в установах банків тимчасово вільних бюджетних коштів та ін.);

б) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності (плата за ліцензії, плата за утримання дітей у школах-інтернатах; надходження від оплати витрат з інформацій­но-технічного забезпечення розгляду справ у судах;кошти, одер­жані за вчинення консульських дій; виконавчий збір; надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном;державне мито; митні збори);

в) інші неподаткові надходження (кошти від реалізації майна, кон­фіскованого за рішенням суду; плата за адміністративні послуги;портовий (адміністративний) збір; доходи від операцій з кредиту­вання та надання гарантій; збори на обов ’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій).

Доходи від операцій з капіталом складаються шляхом акумуляції:

а) надходження від продажу основного капіталу (кошти від реалі­зації скарбів, майна, одержаного державою або територіальною громадою в порядку спадкування чи дарування, безхазяйного майна, знахідок, а також валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі; надходження коштів від Державного фонду дорогоцін­них металів та дорогоцінного каміння; надходження від відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим, перебуває у кому­нальній власності); б) надходження від реалізації державних запасів товарів (матері­альних цінностей державного резерву та розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву);

в) надходжень від продажу землі та нематеріальних активів;

г) податків на фінансові операції та операції з капіталом.

До складу офіційних трансфертів Бюджетною класифікацією від­несено:

а) офіційні трансферти від органів державного управління (кошти, що надходять з інших бюджетів; дотації; субвенції);

б) кошти від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій (надходження від секретаріату ООН, ОБСЄ або іншої регіональної організації за участь українського контингенту та персоналу у миро­творчих операціях; гранти; дарунки; надходження в рамках програм секторальної бюджетної підтримки Європейського Союзу).

Видатки бюджету поділяються за різними підставами, зокрема, за:

1) бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету);

2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету);

3) функціями, з виконанням яких пов’язані видатки та кредитуван­ня бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету);

4) економічними ознаками.

Функціональна класифікація видатків бюджету дозволяє визначити пріоритети у діяльності держави, за допомогою бюджетного фінансу­вання забезпечити виконання всіх завдань та функцій державою та має такі рівні деталізації:

– розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування;

– підрозділи та групи, у яких конкретизуються напрями витрачан­ня бюджетних коштів на здійснення функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

Така класифікація включає видатки на:

а) загальнодержавні функції (утримання вищих органів державно­го управління, органів місцевої влади та органів місцевого самовряду­вання; фінансова та зовнішньоекономічна діяльність; економічна до­помога зарубіжним країнам; інші функції державного управління; фундаментальні дослідження; дослідження та розробки в галузі дер­жавногоуправління; проведення виборів та референдумів; обслугову­вання боргу; міжбюджетні трансферти);

б) оборону (військову та цивільну оборону; військову допомогу зарубіжним країнам; військову освіту; дослідження та розробки в га­лузі оборони; іншу діяльність у галузі оборони);

в) громадський порядок, безпеку та судову владу (діяльність щодо забезпечення громадського порядку; боротьба зі злочинністю та охо­рона державного кордону; протипожежний захист та рятування; судо­ва влада; діяльність у сфері безпеки держави; утримання кримінально- виконавчої системи; представницькі функції в суді; дослідження та розробки в галузі громадського порядку, безпеки і судової влади; інша діяльність у сфері громадського порядку, безпеки та судової влади);

г) економічну діяльність (загальна економічна, торговельна та трудова діяльність; лісове та сільське господарство, мисливство, риб­не господарство; паливно-енергетичний комплекс; інша промисловість і будівництво; транспорт; зв’язок, телекомунікації та інформатика; інші галузі економіки; інша економічна діяльність);

ґ) охорону навколишнього природного середовища (запобігання та ліквідація забруднення навколишнього природного середовища; збе­реження природно-заповідного фонду; дослідження та розробки у сфері охорони навколишнього природного середовища; інша діяль­ність у цій галузі);

д) житлово-комунальне господарство (житлове господарство; ко­мунальне господарство; дослідження та розробки у сфері житлово- комунального господарства; інша діяльність у цій галузі);

е) охорону здоров’я (медична продукція і обладнання; поліклініки та амбулаторії, швидка та невідкладна допомога; лікарні та санаторно- курортні установи; санаторно-профілактичні та протиепідемічні дії та установи; дослідження та розробки в галузі охорони здоров’ я; інша діяльність у цій галузі);

є) духовний та фізичний розвиток (фізична культура і спорт; куль­тура та мистецтво; засоби масової інформації; дослідження та розроб­ки у сфері духовного та фізичного розвитку; інша діяльність у цій га­лузі);

ж) освіту (дошкільна освіта; загальна середня освіта; професійно- технічна освіта; позашкільна освіта; програми матеріального забез­печення навчальних закладів; дослідження та розробки у сфері освіти; інша діяльність у цій галузі);

з) соціальний захист та соціальне забезпечення (соціальний захист на випадок непрацездатності; соціальний захист пенсіонерів; соціаль­ний захист ветеранів війни і праці; соціальний захист сім’ ї, дітей тамолоді; соціальний захист безробітних; допомога у вирішенні житло­вих питань; соціальний захист інших категорій населення; досліджен­ня та розробки у сфері соціального захисту; інша діяльність у цій сфері).

Економічна класифікація видатків бюджету уточнює використан­ня бюджетних коштів відповідно до їх предметних ознак (заробітна плата, оренда, капітальні витрати тощо). На підставі економічної класифікації видатків забезпечується єдиний підхід до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, виділяються захищені статті ви­датків бюджету. Видатки бюджету за цим типом класифікації групу­ються в єдині блоки і становлять поточні, капітальні та нерозподі­лені видатки.

Поточні видатки включають:

а) витрати на товари та послуги;

б) виплати процентів (доходу) за зобов’язаннями;

в) субсидії та поточні трансферти;

До складу капітальних видатків входять:

а) придбання основного капіталу;

б) створення державних запасів та резервів;

в) придбання землі та нематеріальних активів;

г) капітальні трансферти.

Нерозподілені видатки становлять видатки з резервних фондів Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Склад нерозпо­ділених видатків визначається законом про Державний бюджет Укра­їни чи рішенням відповідної місцевої ради.

Перелік видатків, що становлять кредитування, визначається Мін­фіном України. До них включаються:

а) надання внутрішніх кредитів за вирахуванням погашення;

б) надання зовнішніх кредитів за вирахуванням погашення.

Відомча класифікація видатків бюджету визначає розподіл бюджет­них призначень за головними розпорядниками бюджетних коштів, якими у ст. 2 Кодексу визначено бюджетні установи в особі їх керів­ників, які відповідно до ст. 22 Кодексу одержують повноваження шля­хом установлення бюджетних призначень. На її підставі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр роз­порядників бюджетних коштів.

До відомчої класифікації видатків Державного бюджету України входять видатки на фінансування апарату Верховної Ради України, Державного управління справами, Господарсько-фінансового депар­таменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Державної судової адміністрації України, Верховного Суду України, Вищого спеціалізо­ваного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Ви Ви­щого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, Конституційного Суду України, Генеральної прокуратури України, міністерств, державних комітетів, державних управлінь та комісій, обласних державних адміністрацій тощо. Відомча класифіка­ція видатків місцевих бюджетів визначається відповідно до рішення про місцевий бюджет (ч. 3 ст. 22 Кодексу).

Програмна класифікація видатків бюджету будується на розподілі бюджетних призначень за бюджетними програмами. Відповідно до ст. 2 Кодексу бюджетна програма є сукупністю заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визна­чення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій. Розроблення, аналіз та відбір програм на стадії планування, складання проекту проводить головний розпорядник коштів, який обґрунтовує свої пропозиції. Про­грамно-цільовий метод у бюджетному процесі має за мету встановлен­ня безпосереднього зв’язку між виділенням коштів та результатами їх використання.

Якщо функціональна класифікація бюджетних видатків лише ви­значає загальний тип видатків з бюджету, то кожна програма має чітку цільову прив’язку, що відображається у структурі кодування програм­ної класифікації видатків Державного бюджету. Код програмної кла­сифікації містить сім знаків, якими кодується інформація про головно­го розпорядника, бюджетну програму, інституційні та інвестиційні проекти, резервний фонд, капітальні вкладення, напрями діяльності бюджетної програми. Код визначається цифрами від «1» до «9».