Захист населення від безробіття та захист безробітних. Додаткові гарантії щодо працевлаштування

Захист населення від безробіття та захист безробітних. Додаткові гарантії щодо працевлаштування

Згідно із ЗУ «Про зайнятість населення» статусу безробітного можуть набути:

• особи працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готових та здатних приступити до роботи;
• інваліди, які не досягли пенсійного віку та отримують пенсії по інвалідності або соціальну допомогу;
• особи, молодші 16-річного віку, які працювали і були звільнені у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Безробітні (у визначенні МОП) – це особи у віці 15-70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом умовам: не мають роботи (прибуткового заняття), шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних двох тижнів. До цієї категорії відносяться також особи, що навчаються за направленням служби зайнятості, знайшли роботу і чекають відповіді або готуються до неї приступити, але на даний момент ще не працюють.

Реалізація державних гарантій соціального захисту громадян від безробіття забезпечується шляхом:

• загальнообов’язкового дер­жавного соціального страхування на випадок безробіття;
• наданням гарантій працівникам, які втратили роботу у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці;
• наданням додаткових гарантій для окремих категорій громадян, які не здатні на однакових умовах конкурувати на ринку праці;
• наданням гарантій для осіб і обмеженими фізичними та розумовими можливостями;
• добровільної участі громадян у недержавному страхуванні від без­робіття.

Зареєстровані безробітні мають право на:

• одержання від державної служби зайнятості інформації про свої права та обов’язки у статусі безробітного, обов’язки державних органів щодо зайнятості та соціального захисту від безробіття;
• одержання від державної служби зайнятості консультацій­них, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою вибору професії та працевлаштування;
• одержання від державної служби зайнятості інформації щодо відомостей про себе, які містяться в банку даних державної служ­би зайнятості, забезпечення їх конфіденційності, якщо особа вва­жає їх такими;
• одержання від державної служби зайнятості консультацій­ної допомоги щодо самостійного пошуку роботи;
• одержання від державної служби зайнятості послуг з пошу­ку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні;
• участь в оплачуваних громадських роботах;
• безоплатну професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації;
• матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Громадянам, які звернулися до державної служби зайнятості, надаються на безоплатній основі послуги з професійної орієнтації, що включають професійне інформування, професійне консультування і професійний відбір.

Громадяни, визнані безробітними, підлягають соціальному забезпеченню згідно з Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Видами матеріального забезпечення за цим Законом є:

• допомога з безробіття, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;
• допомога з часткового безробіття;
• матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;
• матеріальна допомога з безробіття, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;
• допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Матеріальне забезпечення безробітних здійснюється за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Допомога з безробіття виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів — 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів — 10; у подальшому — 70 відсотків.

У середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги з безробіття враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески. Допомога з безробіття не може бути ви­щою за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за прожитковий мінімум, встановленийзаконом.

До категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать:

1. один з батьків або особа, яка їх замінює і має на утриманні дітей віком до шести років; виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда; утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності);
2. діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
3. особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;
4. молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу;
5. особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” залишилося 10 і менше років;
6. інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;
7. особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу.