Організаційні форми адвокатської діяльності: законодавче врегулювання та практика, що склалась в Україні

2. Організаційні форми адвокатської діяльності: законодавче врегулювання та практика,
 що склалась в Україні

Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об’єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об’єднання, які діють відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статутів адвокатських об’єднань.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Він може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Адвокатське бюро  є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Державна реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Адвокатське бюро має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського бюро адвокат, який створив адвокатське бюро, протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське бюро зобов’язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності (ст.14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Стаття 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначає, що адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Державна реєстрація адвокатського об’єднання здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Адвокатське об’єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського об’єднання, зміну складу його учасників адвокатське об’єднання протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об’єднання. Від імені адвокатського об’єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об’єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об’єднання. Адвокатське об’єднання може залучати до виконання укладених об’єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об’єднання зобов’язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Адвокати та
адвокатські об’єднання можуть створювати регіональні, загальнодержавні та
міжнародні спілки та асоціації. Спілки та асоціації адвокатів представляють
інтереси адвокатів у державних органах і об’єднаннях громадян, захищають
соціальні та професійні права адвокатів, здійснюють методичну і видавничу
роботу, сприяють підвищенню професійного рівня адвокатів, можуть створювати
спеціальні фонди і діють відповідно до своїх статутів.

Адвокатські об’єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об’єднань провадиться у Міністерстві юстиції України. Згідно Положення про порядок реєстрації адвокатських об»днань, затвердженного Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. №302, для реєстрації адвокатського об’єднання до Мінюсту подаються: 

1) заява, підписана уповноваженим представником об’єднання; 

2) статут адвокатського об’єднання; 

3) установчий договір чи протокол зборів адвокатів про створення адвокатського об’єднання; 

4) дані про кількісний склад адвокатського об’єднання, наявність у його членів свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю; 

5) документ про внесення плати за реєстрацію. Заява про реєстрацію адвокатського об’єднання розглядається у місячний термін від дня надходження всіх необхідних документів. У разі реєстрації адвокатського об’єднання йому видається свідоцтво про реєстрацію. Зареєстрованому адвокатському об’єднанню присвоюється відповідний номер, що вноситься до Реєстру адвокатських об’єднань.

Адвокатські об’єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати – про одержання свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю. Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об’єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов’язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об’єднання.

3. Види адвокатської діяльності в правозастосовчій практиці

Стаття 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську
діяльність» визначає такі види адвокатської діяльності:

1) надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з
правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб,
органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів
правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного,
обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої
передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру
або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи,
стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію),
а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час
розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи
про адміністративне правопорушення, прав і обов’язків потерпілого, цивільного
позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під
час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного
судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави,
органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних,
міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних
держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних
організацій або міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана
Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування
кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не
заборонені законом.

4. Зупинення та припинення права на заняття адвокатською діяльністю

Відповідно
до ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на
заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі:

• подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської
  діяльності;
• набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно
  адвоката за вчинення злочину, крім випадку, передбаченого пунктом 6 частини
  першої статті 32 вказаного Закону;
• накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді
  зупинення права на заняття адвокатською діяльністю;
• визнання адвоката за рішенням суду недієздатним або обмежено
  дієздатним.

Накладення
на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття
адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

• повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;
• порушення адвокатом вимог щодо несумісності;
• систематичного або грубого одноразового порушення правил
  адвокатської етики.

Право
на заняття адвокатською діяльністю зупиняється:

• з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї
  статті, – з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця
  адвоката відповідної заяви адвоката;
• з підстав, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої цієї
  статті, – з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду;
• з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї
  статті, – з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури
  відповідного рішення.

Копія
рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбаченого пунктом
3 цієї частини, у триденний строк з дня його прийняття надсилається адвокату та
відповідній раді адвокатів регіону. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної
комісії адвокатури про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може
бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої
кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого
рішення не зупиняє його дії.

Право
на заняття адвокатською діяльністю поновлюється у разі:

• зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 1 частини
  першої цієї статті, – з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів
  регіону заяви адвоката про поновлення права на заняття адвокатською діяльністю;
• зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 2 частини
  першої цієї статті, – з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів
  регіону підтвердження про погашення або зняття в установленому законом порядку
  судимості;
• зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 3 частини
  першої цієї статті, – з дня закінчення строку, на який згідно з рішенням
  кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було зупинено право на заняття
  адвокатською діяльністю;
• зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 4 частини
  першої цієї статті, – з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів
  регіону відповідного рішення суду.

У
разі зупинення права на заняття адвокатською діяльністю з підстави,
передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, таке право також
поновлюється з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду або з дня
прийняття відповідного рішення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією
адвокатури.

Протягом строку зупинення права на заняття
адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат
також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім
випадків, коли таке право зупинено у зв’язку з призначенням особи на посаду до
органу державної влади з’їздом адвокатів України.