Європейська Комісія

3. Європейська Комісія

У рамках Євросоюзу, Комісія є інститутом виконавчого
спрямування, що здійснює контроль за діяльністю цього об’єднання, фактично
керує усіма його справами, уособлює загальносоюзну владу, охороняє інтереси
Євросоюзу від національних зазіхань держав-учасниць та є головним
консультативним органом.

Члени Комісії обираються на
п’ятирічний термін, за системою ротації на підставі їх загальної компетенції та
їх незалежність не повинна викликати сумнівів. Кількість членів комісії
визначається Радою за одностайним рішенням, при цьому кількість їх повинна бути
меншою ніж кількість держав учасниць Євросоюзу.

Рада, у складі
глав держав або урядів, на основі кваліфікованої більшості, висуває кандидата
на посаду Голови Комісії (Президента Комісії), приймає список інших осіб,
розроблений до пропозицій кожної з держав-учасниць, які будуть призначені
членами Комісії (комісарами Комісії).

Після
схвалення Європарламентом кандидатури Голови та списку осіб членів Комісії, всі
вони повинні бути призначені Радою кваліфікованою більшістю.

Комісія
виконує свої функції під політичним керівництвом Голови, який вирішує питання
її внутрішньої організації, а за колективною згодою Комісії ним призначається
Віце-голова (Віце-президент) з числа членів самої Комісії.

Комісія проводить свої засідання раз на тиждень у
Брюсселі. Кворум становить присутність більшості.

Апарат комісії складається з 25 департаментів, які
називаються генеральними дирекціями.

Як інституція
Євросоюзу, Комісія наділена правом
ініціативи внесення пропозицій до Європейської Ради й Європарламенту
щодо розвитку нових видів діяльності в рамках договору.

Реалізується дане право у формах пояснювальних звернень
та у законодавчих пропозиціях.

Комісія є охоронцем договорів Євросоюзу,
а відтак її одним з головних завдань є забезпечення належного застосування
державами-учасницями положень відповідних договорів. З цією метою їй надані
права наглядача, які застосовуються нею як за власною ініціативою чи у
відповідності на запит від уряду або за скаргою від окремих осіб.

Якщо у результаті
розслідування Комісія прийде до висновку, що має місце порушення договорів
Євросоюзу, вона вимагає від держави-порушниці пояснень. У випадку незадоволення
вимог або якщо її пояснення не переконують Комісію, остання подає аргументоване
рішення яке держава-порушниця має обов’язково виконати. В іншому випадку
Комісія передає справу в Суд.

Як виконавчий
орган Євросоюзу – Комісія виконує адміністративні функції, зокрема,
імплементує рішення його інституцій (Ради та Європарламенту), здійснює
управлінням бюджетом, програмами з наукового та технічного розвитку.

Представницьку функцію Комісія реалізує забезпечуючи представництво Євросоюзу в третіх
країнах, міжнародних організаціях. Інструкції щодо даної діяльності нею
отримуються від Ради.

Комісія наділена консультативними повноваженнями в питаннях пов’язаних із внесенням змін та доповнень до
установчих угод про Євросоюз, а також щодо прийняття нових держав-учасниць.

Відтак саме
Комісія від імені Євросоюзу веде перемовини (переговори) щодо угод про асоціацію
та угод про вступ нових держав до Європейського Союзу.

Виконавчі рішення Комісія формулює в
імплементаційних регламентах, постановах, директивах, рішеннях.