Поняття правової поведінки, її ознаки, види

Тема 14. Правова поведінка

1. Поняття правової поведінки, її ознаки, види

Правова поведінка – це
соціально-значуща, усвідомлена поведінка
індивідуальних чи колективних суб’єктів, що передбачена нормами права та тягне за собою юридичні
наслідки.

Основні ознаки правової поведінки:

– соціальна значущість – будь-які вчинки людей впливають на систему
суспільних відносин (або позитивно, або
негативно). У силу своєї соціальної значущості
будь-який людський вчинок викликає людську реакцію – схвалення або ж осуд. У цьому і проявляється соціальна
характеристика (оцінка) поведінки,
яка може бути або суспільно корисною, або
суспільно шкідливою (небезпечною);

– суб’єктивізм – обумовлюється тим,
що люди наділені свідомістю та волею і контролюють
свою поведінку. Вчиняючи ту чи іншу дію у правовій сфері, суб’єкт співвідносить її з тими нормами та цінностями,
які існують, аналізує її з позиції
того, яку користь він принесе суспільству, собі та іншим людям. У залежності від цього і приймається рішення, визначаються напрями
та інтенсивність поведінки. Ця сторона,
пов’язана з відношенням особи до своїх дій та їх наслідків, і складає суб’єктивну сторону поведінки;

– чітка регламентація
поведінки правом – як об’єктивні, так і суб’єктивні моменти поведінки відображаються у нормах права.
Така регламентація забезпечує точність, визначеність поведінки у правовій сфері,
є захистом від втручання в діяльність громадян збоку інших суб’єктів. Якою б суспільно
корисною (чи, навпаки, суспільно шкідливою) не була б поведінка, якщо вона не опосередкована правом, вона не буде правовою, і не буде забезпечуватись
примусовою силою держави. Саме за
допомогою норм права стимулюється, втілюється в суспільне життя суспільно корисна
поведінка і витісняється з життя поведінка, яка небажана (шкідлива) для суспільства;

– підконтрольність
правової поведінки та її гарантованість державою – ця ознака обумовлена
властивістю суб’єктів суспільного життя контролювати свою діяльність та передбачає
гарантування права з боку держави, в особі її правоохоронних та правозастосовних
органів, шляхом оцінки та коригування такої діяльності;

– спроможність правової
поведінки спричинити юридичні наслідки. Ця ознака має дуже важливе значення для
характеристики поведінки в правовій сфері. В умовах розширення меж загально дозволеного
регулювання, коли «дозволено все, що не заборонено законом», можна припустити, що
будь-яка поведінка, яка не заборонена нормами права, є правовою. Проте суб’єкти
можуть робити такі вчинки, які, хоча і не заборонені правом, однак і не тягнуть за собою будь-яких юридичних наслідків.
Оскільки така поведінка є юридично
нейтральною – вона не може вважатись правовою.
З огляду на вищезазначену особливість правовий вчинок зазвичай виступає юридичним фактом – підставою
для виникнення (зміни або припинення) правовідносин.

Діяльність людини
у правовій сфері можна оцінювати як з соціальної, так і з юридичної сторони. Коли
поведінка досліджується з точки зору її відповідності вимогам норм права ми виділяємо
правову поведінку та не правову поведінку.
Коли критерієм оцінки є її соціальна значущість – суспільно корисну поведінку або суспільно шкідливу
поведінку.

Усе викладене вище
дозволяє виділити такі види правової поведінки:

1. Правомірна поведінка – це
суспільно-необхідна, бажана і допустима з точки зору інтересів громадянського суспільства
поведінка індивідуальних чи колективних суб’єктів, яка полягає в дотриманні (виконанні,
використанні) норм права, що охороняються і гарантуються державою.

2. Зловживання правом – це
особливий вид правової поведінки, що полягає у використанні громадянами своїх прав
у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються
збитки (шкода) окремій особі, суспільству, державі.

3. Правопорушення – це суспільно небезпечне
або шкідливе неправомірне (протиправне) винне діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної
особи, яке спричиняє юридичну відповідальність.

Дещо особливим різновидом правової поведінки, оскільки її не можливо включити
в дану таблицю є об’єктивно протиправна поведінка – це протиправне, суспільно шкідливе діяння фізичної або
юридичної особи, що тягне застосування правовідновлюючих заходів.

Класифікація правової поведінки:

1. У залежності від кількості суб’єктів:

– індивідуальна – поведінка однієї
особи (виконання функціональних обов’язків працівником міліції);

– колективна – поведінка групи
осіб (злочин вважається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно
вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину,
домовились про спільне його вчинення (ч. 2 ст. 28 КК України)).

2. У відповідності до вимог норм права:

– правомірна – застосування працівником
міліції спеціальних засобів для припинення масових безпорядків;

– неправомірна – застосування працівником
міліції вогнепальної зброї при значному скупченні людей.

2. У залежності від характеру діяльності:

– дія – крадіжка;

– бездіяльність – ненадання допомоги
особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.