Способи аналізу та інтерпритація даних, отримання емпірично обгрунтованих узагальнень, висновків і рекомендацій

3. Способи аналізу та інтерпритація даних,
отримання емпірично обгрунтованих узагальнень, висновків і рекомендацій

Наступний етап соціологічного емпіричного
дослідження передбачає обробку, аналіз та інтерпретацію даних, отримання емпірично
обгрунтованих узагальнень, висновків і рекомендацій.

Обробка даних включає в себе наступні
компоненти:

1) Редагування та кодування інформації. Основне призначення цього кроку направлено
на уніфікацію і формалізацію тієї інформації, яка була отримана в ході дослідження.

2) Створення змінних. Зібрана на основі анкет інформація в ряді
випадків прямо відповідає на ті запитання, які необхідно вирішить у дослідженні,
поскільки питання отримали форму індикаторів в процесі операціоналізації. Зараз
же необхідно провести зворотну процедуру, тобто перевести дані в форму, яка б відповідала
на запитання дослідження.

3) Статистичний аналіз. Цей крок є визначальним у процесі аналізу
соціологічних даних. В ході статистичного аналізу виявляються деякі статистичні
закономірності і залежності, які дозволяють соціологу зробити відповідні узагальнення
і висновки. Для проведення статистичного аналізу соціолог використовує велику кількість
математичних методів, що дозволяють повно і всебічно аналізувати зібрану інформацію.

В залежності від методів отримання первинної інформації можливо застосування
різних прийомів обробки і аналізу даних. Так, якщо соціолог відповідну частину інформації
отримує із документальних джерел, то він використовує два основних методи аналізу
документів: НЕФОРМАЛІЗОВАНИЙ (ТРАДИЦІЙНИЙ) і ФОРМАЛІЗОВАНИЙ (КОНТЕНТ-АНАЛІЗ).

Традиційний аналіз заснований на сприйнятті, розумінні, осмисленні
та інтерпретації змісту документів у відповідності з метою дослідження.

Формалізований аналіз документальних джерел (контент-аналіз
– аналіз змісту) розрахований на вилучення соціологічної інформації з великих масивів
документальних джерел, недоступних традиційному інтуїтивному аналізу. Він заснований
на виявленні деяких кількісних статистичних характеристик текстів або повідомлень.

При цьому передбачається, що кількісні характеристики змісту документів відображають
деякі суттєві риси досліджуваних соціальних явищ і процесів.

Формалізований аналіз документів заснований на стандартизації процедур пошуку,
визначення в змісті документу одиниць рахунку, якими можуть бути окремі слова (терміни,
географічні назви, прізвища політичних діячів тощо), розсуди, окреслені у вигляді
пропозицій, абзаців, фрагментів текстів тощо, а також різні види публікацій (по
жанру, типу авторів, тематиці). Одиниці рахунку визначаються в залежності від цілей
соціологічного дослідження. Процедура дослідження, основаного на техніці контент-аналізу,
складається із 18 операцій, які описані в спеціальній літературі.

При обробці і аналізі даних, отриманих методом опитування, широко застосовуються
методи ранжування, шкалювання та кореляції.

Останнім моментом даного розділу є формування висновків, пропозицій і рекомендацій,
які повинні носити конкретний, реалістичний характер, мати необхідні обгрунтування
в матеріалах дослідження, підтверджуватися документальними і статистичними даними.