Культурологічні проблеми України в розробках діячів 20-30-х рр. XX ст.

Культурологічні проблеми України в розробках діячів 20-30-х рр. XX ст.

Cпроба створити пролетарську культуру в Росії призвела до виникнення літературної організації “Пролеткульту”, що спиралася на дві корінні засади: по-перше, пролетарську культуру можна створити, відкинувши традиції й зразки минулого; по-друге, у творенні цієї культури повинні брати участь народні маси. Ототожнений із культурою російського міста, “Пролеткульт” не мав великого впливу серед українців.

Однак його ідеї зробили свою справу в процесі виникнення в Україні так званих масових літературних організацій.

У 1922 р. в Харкові під керівництвом Сергія Пилипенка з’явилася перша з масових літературних організацій — “Плуг”. Заявивши, що для мас треба створювати таку літературу, яку вони хочуть, ця організація заснувала мережу письменницьких гуртків, котра незабаром охопила 200 письменників і тисячі початківців. Один із діячів організації так висловив ставлення до мистецтва: “Завдання нашого часу в царині мистецтва полягає в тому, щоб приземлити мистецтво, зняти його з п’єдесталу на землю, зробити його потрібним і зрозумілим для всіх”. Через рік Василь Еллан-Блакитний організував літературну групу “Гарт”, що також прагнула працювати для створення пролетарської культури на Україні.

Поряд із цими марксистськими організаціями виникали також невеликі групи ідеологічно нейтральних або “непролетарських” письменників та художників.

Естетичні погляди “неокласиків” поділяв М.Хвильовий, який виступав проти хуторянства й “масовізму” у літературі. Його публіцистика (“Камо грядеші “, “Думки проти течії”) відіграли значну роль у розвитку українського літературного процесу. Стаття “Україна чи Малоросія ” 1926 р. була вилучена з літературного обігу, її опубліковано лише 1990 р.