Давня культура на території України
Давня культура на території України
Життя первісної людини змінювалося дуже поволі. Минали тисячоліття, а людство жило так само, як і раніше. Якась невелика зміна у техніці кам’яних знарядь вважається археологами за дату та ознаку еволюції культури. Біля 13 000 років тому в Україні можна відзначити ряд нових винаходів та досягнень, які в цілому остільки важливі, що дають можливість вважати цей час новою добою, неолітом, себто новокам’яною добою («неос» — новий, «літос» — камінь). У зв’язку зі зміною зовнішніх умов змінився побут людини. Вона не мала потреби, як раніше, ховатися в печерах. З’являються наземні будівлі — халупи. Здебільшого вони не стояли окремо, а з них складалися села.
Кінець неоліту на всій території України характеризується надзвичайно багатою, блискучою культурою хліборобів.
Перші знахідки цієї культури були зроблені відомим київським археологом В. Хвойкою на початку XX ст. в селі Трипіллі, недалеко від Києва.
На всій території України, починаючи від VI тисячоліття до 1 тисячоліття перед Р. Х., утворилася культура, яка на всьому своєму протязі мала цілком виразні риси.
Люди мешкали великими селами на берегах річок. У цих селах були хати прямокутної форми. Чотирисхилий дах спирався на стовпи. Стіни дерев’яні, обмащені з обох боків глиною. Підлогу робили з дерев’яних плах, складених помостом, обмазаних глиною, іноді обпаленою.
Розміри цих будівель були різні — від 6 до 150 кв. метрів. Стіни бували розписані. Житла будували залежно від місцевих умов: де був ліс — з плах, обмазаних глиною, де вакувало лісу — з глиняних вальків або т. зв. саману. На Одещині — з каменю вапняку. Житла були здебільшого багатокамерні.
У період свого розквіту між 3500 та 2700 рр. до н. е. трипільці жили великими селами по 600-700 чоловік. Вони, як правило, мешкали у довгих та вузьких спільних оселях, де кожна сім’я займала власну, розгороджену на кімнати, частину житла з окремою глинобитною піччю. Родовід вони вели по лінії батька. Орнамент на череп’яному посуді, що являв собою поєднання характерних плавних візерунків жовтого, чорного й білого кольору, свідчить про магічні ритуали та віру в надприродні сили, що панували в культурі трипільців.
Проте ця культура мала й свій практичний бік. Перший на Україні механічний пристрій — свердло для пророблювання отворів у камені та дереві — з’явився у людей трипільської культури. Велике значення мало впровадження дерев’яного плуга, завдяки чому землеробство стало більш надійним, ніж мисливство, способом добування поживи. Ще одним нововведенням, ймовірно, запозиченим із Азії, було застосування першого металу — міді.
Сьогодні мало що відомо про занепад трипільської культури. Як припускають археологи, зростання населення штовхало трипільські племена до переходу на нові негостинні землі. Деякі з них просувалися вглиб степів, а ті, що жили в долині.