Внутрішня діалектичність предмету філософії. Основні принципи діалектики

Внутрішня діалектичність предмету філософії. Основні принципи діалектики

Принцип – це начало, основа, підвалина або внутрішнє переконання людини, ті практичні засади, якими вона користується у своєму житті.. У філософському плані поняття принцип означає фундаментальне положення, первісне начало, найсуттєвішу основу певної концепції, теорії, ідеї. Тобто є фундаментом. Діалектика базується на таких принципах:

• принцип об’єктивності (здійснює себе через принцип діяльнісного відображення. Це означає, що відображення об’єктивної діалектики в діалектиці суб’єктивній, і взагалі відображення будь-якого предмета у свідомості здійснюється не за допомогою пасивного споглядання, а за допомогою чуттєво-предметної діяльності суспільно-розвиненої людини),
• принцип розвитку (стадії розвитку будь-якого предмета: зародження та виникнення предмета, висхідна гілка розвитку (с-ма ускладнюється), пік розвитку, низхідна гілка розвитку (с-ма спрощується, спадає), припинення розвитку (смерть),
• принцип системності у діалектиці (базується на тому, що діалектика розглядає світ, як цілу єдину с-му, а окремий об’єкт дослідження, як окрему с-му з її внутрішніми і зовнішніми зв’язками.
• принцип конкретності істини полягає у тому що істина завжди конкретна, абстрактної істини не існує , тобто істинне знання це знання про конкретний об’єкт при конкретній обстановці, часі, мірі, дії. Також існують допоміжні принципи діалектики : принцип причинності і принцип історичного та логічного.