Співвідношення філософії з іншими формами суспільної свідомості
Співвідношення філософії з іншими формами суспільної свідомості
Філософія і наука. Філософія є наукою, тому що:
Наука – це систематичне знання, що потребує доказів і перевірки, складається з положень, які утворюють систему, реалізується принцип доведеності в науці, висновки науки мають проходити практичну перевірку, філософії притаманні всі ці ознаки. Філософи намагаються перевіряти свої висновки фактами.
Головна цінність науки – істина, в філософї істині приділяється першочергова увага.
Будь-яка наука має науковий апарат (методи, теорію і т.д.), філософії він притаманний. Принцип науковості потребує суворого визначення категорій.
В філософії категорії мають нечіткі, розмиті краї. За допомогою категорій людина може змінювати своє відношення до світу так як світ вона змінити не може.
Філософія – особлива наука – проблеми філософії неможливо вирішити, якщо проблема вирішилась, то це вже вважається проблемою іншої науки, кожне покоління заново вирішує філософські проблеми.
Філософія і релігія. Релігія стояла біля джерел філософії. Остання виникла пізніше на досить високому етапі розвитку суспільства, самої людини, як людини, її теоретичного мислення. Релігія – специфічна форма духовно-практичного освоєння світу. Спільним для філософії і релігії є, насамперед, те, що вони представляють собою форми суспільної свідомості. Вони є історичними типами світогляду, певними способами духовно-практичного освоєння світу; Філософія і релігія найбільш віддалені від економічного базису суспільства; філософія і релігія є важливими складовими духовного життя суспільства. Разом з тим філософія і релігія мають суттєві відмінності:
- предметом філософії є відношення “людина-світ”. Предметом релігії є Бог, його творіння;
- філософія і релігія мають різну структуру.
- філософія ґрунтується на доведенні. Релігія ґрунтується на вірі;
- філософія є формою пізнання, способом проникнення у сутність явищ. Релігія є формою, способом інтерпретації (тлумачення) того, що є
- філософія орієнтується, насамперед, на інтелект людини, її розум.
Релігія діє, передусім, на почуття, емоції.
Філософія і право. Право – це норми, розпорядження, юридичні закони, а правосвідомість – це знання і оцінка діючого права у суспільній свідомості. Коли ми розглядаємо зв’язки філософії і права, то мова йде про право не як юридичну норму, закон, а про право як форму суспільної свідомості. Філософія і право є формами суспільної свідомості; філософія і право входять до духовної сфери суспільства як складові надбудови; філософія і право мають спільну виховну функцію. Окрім спільного, філософія і право мають суттєві відмінності.
1) У філософії і права – різні предмети осмислення дійсності.
2) у філософії відображаються об’єктивні закони розвитку світу. Що ж до права, то в ньому знаходять відображення юридичні закони, які встановлюються людьми в інтересах певних соціальних груп,
3) Філософія і право мають різну структуру.
Філософія і мистецтво. Філософія і мистецтво є творчістю. Багато філософів належать і до лут-ри і до філософії. Різні вирази творчості людини: в філософії – концепції, с-ми розуміння, понять, а в мистецтві – картини, лутературні твори, архітектура, в яких творець самовиражається.