Матерія як субстрат і матерія як субстанція

Матерія як субстрат і матерія як субстанція

Під субстанцією в філософії розуміють дещо незмінне на противагу змінним станам і властивостям, те, що існує завдяки самому собі і в самому собі, а не завдяки іншому і не в іншому. В залежності від характеру і загальної спрямованості філософської концепції, виділяється одна субстанція (дух або матерія) – монізм, дві субстанції – дуалізм, наприклад дух і матері я одночасно, і , нарешті, множина субстанцій – плюралізм. В історії філософії існували різні підходи до розуміння субстанції: як суттєва властивість, субстрат, конкретна індивідуальність, логічний суб’єкт та ін. В античній філософії називалися різні субстанції (чотири стихії). Аристотель під субстанцією розумів першу суть і розглядав її як основу, невіддільну від індивідуальності речі. Також деякі філософи під субстанцією розуміли граничну основу буття, що ототожнює її з формою конкретних речей.

У сучасній філософії під субстанцією розуміють матерію. Матерія – це філософська категорія, що означає об’єктивну реальність, тобто світ речей, властивостей, відносин, станів і процесів, що відображаються людськими відчуттями і існують незалежно від них. Матерія як загальна субстанція – субстрат будь-яких речей, їх властивостей, відносин і форм руху.

Отже матерія має властивість саморуху і саморозвитку. Субстанціональність матерії виражається в взаємозв’язку суті і явища, різноманітного і єдиного, сутності й існування, єдності, основи і того, що обґрунтовується. Матерія як субстанція є єдністю багатоманітності. Атрибутами (невідємними властивостями) матерії як субстанції є системність, рух, простір і час.