Держава і право в доктрині даосизму
Держава і право в доктрині даосизму
Лао-цзи (VI-V ст. до н.е.) критикує конфуціанство і є засновником вчення – “даосизм”. Погляди мислителя викладені у книзі «Дао-де-цзин» («Книга про дао і де»), яка була складена його послідовниками у IV-ІІІ ст. до н.е. Прихильники даосизму висловлювались проти втручання влади у справи суспільства.
Вчення Лао-цзи – це філософсько-етичне і політичне вчення, яке відкидає божественне начало, протиставляючи йому природний закон “дао”. “Дао” – невидиме, невідчутне, проте таке, що все проникає, започатковує і завершує всі явища і речі.
Згідно із даосизмом – все соціальне зло є породжене “людським дао”, тобто законами, що встановлені людьми і за своїм змістом порушують природний закон, згідно з яким всі люди є рівні. Саме на принципі рівності базується ідеальний суспільний устрій, конструйований у вченні. Цей устрій Лао-цзи бачить у первісних порядках.
Критикує позитивне право (тобто закон), віддаючи перевагу природному законові (звичай, традиція). Бо закон, створений людьми, як і все інше, що створене людством, є відхиленням від загального закону «дао». Так Лао-цзи говорив: «…Коли у країні багато забороняючих законів, народ стає бідним».
Базуючись на вимогах природних законів люди не повинні втручатись у суспільне життя, вони повинні відмовитись від боротьби і тоді насильство правителів саме по собі буде ліквідоване. Людина може наблизитись до дао, абстрагувавшись від оточуючого світу.
Засуджуючи насильство і жорстокість правителів, мислитель попереджає їх про те, що вони порушують “дао”, а це має свої наслідки: “Жорстокі і тирани не помирають своєю смертю”.
Підкреслюючи роль мислителів, Лао-цзи говорить про те, що найблагороднішим завданням їх є служіння народові. “Мудра людина не має власного серця. Її серце складається із сердець народу”.
Лао-цзи звертає свій погляд і до питання війн: “Хто служить народові за допомогою дао, не підкоряє інші народи за допомогою війська.Так, де побували війська, там росте терен і колючки. Після великих війн настають голодні роки”. Однак, оборонні, вимушені війни є необхідними. «Досконало мудрий правитель з повагою ставиться до сусідів і не починає війну перший».
“Найкращий правитель той, про кого народ знає, що він існує, бо все повинно йти своїм природним шляхом”.
Держава у концепції Лао-цзи є природним утворенням, яке не залежить від волі і діяльності людей. “Держава є витвором духу і впливати на неї не можна. Будь-які спроби втручання завжди приречені на невдачу і розбивають єдність”. Мета держави – відновлення природного стану людських відносин, які були у первісних часах.
Даосизм згодом став релігією і вже не впливав на розвиток політичних ідей.