Обґрунтування демократії у творчості Спінози
Обґрунтування демократії у творчості Спінози
Велику увагу в політико-правовому вченні Спінози приділено проблемі форм держави. Він розрізняв, як і Арістотель, три основні форми правління – монархію, аристократію та демократію. Останній надавав цілковиту перевагу. Верховна влада мусить піклуватися про загальне благо, яке є метою держави. З іншого боку, держава, як уже відзначалося, повинна здійснити свободу. А це можливо повною мірою тільки в демократичній державі.
Демократична держава, за оцінкою Спінози, – найбільш природна і найбільше наближається до свободи, яку природа відпускає кожному. У демократії кожний переносить своє природне право не на іншого, позбавивши себе на майбутнє права голосу, а на більшу частину суспільства, членом якого він є сам. Тому всі в демократії, як колись у природному стані, є рівними.
Демократичний устрій держави забезпечує розумність законів, а отже, і свободу. Тільки той вільний, хто, не кривлячи душею, живе, керуючись самим лише розумом, твердив філософ. Розумність законів у демократії гарантується тим, що вони приймаються численними зборами, в яких навзаєм тлумляться суперечливі пристрасті. У демократичній державі всі домовляються за загальним рішенням діяти, а не судити й розмірковувати, тобто, оскільки всі люди не можуть мислити однаково, вони домовляються про те, що силу має те рішення, яке дістало найбільшу кількість голосів. Підкорення цьому початковому рішенню забезпечує загальні рівність і свободу.
Попри явну симпатію до демократичної держави, Спіноза допускав можливість існування і деяких інших форм держави, зокрема монархії та аристократії, хоча ставився до них з явною неприязню. Мислитель різко виступав проти необмеженої влади монарха. Він вважав, що воля однієї особи (монарха) – непостійна, а її правління залежить від багатьох обставин (хвороба, вік і т. д.). Зосередження влади в одних руках робить громадян безправними, через це монархія є допустимою лише в тому випадку, коли воля монарха доповнюється та обмежується волею народу, який так чи інакше бере участь у здійсненні влади.
Аристократія для Спінози – краща за монархію, але в ній править патриціанська верхівка, а народ не має ніякого голосу.