Івент-аналіз в політичних дослідженнях

Івент-аналіз: визначення, основні поняття

Івент-аналіз – методика спрямована на обробку інформації, яка показує, хто говорить або робить, що говорить або робить, по відношенню до кого і коли говорить або робить.

Систематизація та обробка відповідних даних здійснюється за такими ознаками:

– суб’єкт-ініціатор (хто);

– сюжет (що);

– об’єкт (по відношенню до кого);

– дата події (коли).

Систематизовані таким чином події зводяться в матричні таблиці і підраховуються за допомогою ЕОМ. Ефективність даного методу припускає наявність значного банку даних.

В даний час івент-аналіз має дуже широкі області застосування – вивчення військових конфліктів, проявів політичного насильства, масових виступів і динаміки переговорів. Його популярність обумовлена тим, що методика дозволяє здійснити порівняння різних подій, які агрегуються (збираються), підраховуються і описуються в термінах кількості, чисельності учасників, тривалості і масштабів політичної взаємодії. Це полегшує, наприклад, порівняння короткочасних дій чи виступів, які зазнали поразки з діями, які увінчалися успіхом, і тим самим створює додаткові можливості в сфері тактичного прогнозування. Аналіз дозволяє також виділяти етапи розвитку ситуації і оцінювати нову якість (стан) політичного процесу як результат різного виду акцій учасників подій. У зв’язку з цим виникає можливість побудови багатоваріантних сценаріїв і підвищується точність прогнозування не тільки тактичного, але і стратегічного.

Іншими словами, івент-аналіз використовує більше інформації про характер змін політичних ситуацій, ніж дослідницькі техніки, які розглядають їх як єдине ціле.

Івент-аналіз у прикладному дослідженні може бути використаний як джерело інформації для побудови гіпотез, служити для перевірки даних, отриманих іншими методами, із його допомогою можна витягти додаткові відомості про досліджуваний об’єкт.

Основні етапи застосування процедури івент-аналізу

Перший етап дослідницької роботи на основі івент-аналізу полягає в складанні інформаційного масиву, або банку даних. В якості джерел інформації використовуються найрізноманітніші матеріали: офіційні звіти, повідомлення, огляди новин, статистика різних пригод і т.д. Але всі ці джерела мають залучатися з урахуванням їх специфіки, загальної оцінки надійності і при відповідному логічному обгрунтуванні значимості.

Другим етапом застосування івент-аналізу є побудова системи класифікації тих фактів і явищ, які складають досліджувану ситуацію та відповідають цілям дослідження. Найпростішим прикладом попередньої класифікації може служити сортування даних за принципом «хто це робить: свої / чужі».

Не менш важливим питанням є і визначення одиниці спостереження, яка повинна однозначно інтерпретуватися і співвідноситися з політологічними термінами. Зазвичай в залежності від цілей дослідження виділяють два види одиниць спостереження: суб’єкти політичних відносин (актори) і їх дії (акції). В якості суб’єктів політичних відносин найчастіше розглядаються держави, політичні інститути, масові рухи, політичні лідери.

Третім етапом застосування методики івент-аналізу є підрахунок результатів заповнення матричного класифікатора або добірки з кодифікованих бланків. Однією з проблем, яка при цьому виникає, є перехід від кількісних показників до формулювання якісних характеристик ситуації. В силу об’єктивних причин точні цифри, на які можна було б спиратися для визначення якісних категорій політичної взаємодії, в реальній змістовної інформації відсутні. Тому кількісні дані, необхідні для аналітичного порівняння якісних характеристик політичної ситуації чи процесу, виражаються через визначення їх відносних значень, а також через побудову індексів.

Четвертим етапом застосування методики івент-аналізу є проведення аналітичних порівнянь отриманих величин показників, що характеризують типи подій або їх аспекти на різних часових етапах. Для цього весь аналізований період розбивається на інтервали, а спостережувані в межах кожного з них події порівнюються за різними критеріями. Інтенсивність окремих видів дій може бути оцінена чисто статистично або ж за допомогою шкалювання.

На заключному, п’ятому етапі застосування методики івент-аналізу зазвичай відбувається верифікація отриманих результатів, яка може проводитися аналогічно верифікації результатів застосування контент-аналізу. У разі успішного підтвердження результатів аналітичної роботи вони фіксуються в підсумковому документі конкретного прикладного проекту і можуть служити як самостійної, так і проміжної основою для підготовки практичних кроків у сфері політичної практики.