ПЕРЕДМОВА
ПЕРЕДМОВА
Відсутність безпеки паралізує промислову і торгівельну ініціативу, боляче відгукується на всьому житті країни …
В. І. Вернадський
Проблема захисту людини від небезпек актуальна з часів появи людства на Землі. З моменту виникнення людської цивілізації кожна людина дбає про власну безпеку та безпеку своїх близьких так само, як і людству доводилося дбати про безпеку свого існування. Проте в цілому турбота людини про безпеку з’явилась тоді, коли вона почала усвідомлювати важливість певного обсягу знань та вмінь про небезпеки для здоров’я. Людська цивілізація досягає все більшої могутності, а проблема безпеки її існування стає все більш гострою. Гострота проблеми безпеки життєдіяльності людини в світі значно зросла на початку третього тисячоліття.
Актуальність навчальної дисципліни безпека життєдіяльності пояснює необхідність навчання людей безпечним методам праці та життя, починаючи з дитячого і до похилого віку. Для цього були створені спеціальні освітні програми, які стали обов’язковими складовими світових стандартів освіти. Україна в освітньому плані з безпеки життєдіяльності приєдналася до Європейської програми навчання з ризиків РОІІМ-ОБЕ, яка передбачає тісний взаємозв’язок безпеки життєдіяльності з іншими предметами: фізіологією, гігієною, філософією, математикою, фізикою, хімією, біологією, інженерними науками, електронікою, медициною, психологією, ергономікою, педагогікою, екологією, соціологією, економікою і правом . Безпека життєдіяльності сьогодні формується як меганаука, без якої людство приречене на значні втрати Узагальнюючи знання з охорони праці, цивільної оборони, основ екології, валеології та інших наук безпека життєдіяльності відкриває нові горизонти використання основних положень цих наук для створення належних і безпечних умов праці та побуту .
Зрозуміло, що кожна людина і, безперечно, людина з вищою освітою повинна усвідомлювати важливість питань безпеки життєдіяльності. Підготовка студентів у рамках цієї навчальної дисципліни містить теоретичні питання, спрямовані передусім на формування світогляду, вироблення ідеології поведінки і забезпечує майбутніх спеціалістів важливим інструментом не лише щоденного безпечного контактування з навколишнім світом, а й готує до майстерного (безпечного) виконання технологічних процесів самого різного рівня складності.
На основі технологічних схем розгортання процедури прогнозування (мета діяльності – план діяльності – управління діяльністю), обґрунтованих теоретично та реалізованих практично, автори пропонують навчальний посібник з безпеки життєдіяльності, зміст якого вперше вибудовується на тлі поєднання принципу наступності та чітких цілеорієнтацій у забезпеченні достатніх рівнів предметної обізнаності та професійних якостей майбутнього фахівця. Як показує досвід, у навчальних програмах прогнозований рівень навченості не детермінується об’єктивними чинниками, що мали б налаштувати навчальний процес на формування в студента професійно значимих знань. Для усунення такого протиріччя, – змістове наповнення, з одного боку і відсутність конкретизованої мети діяльності, з іншого, – варто орієнтуватись на цільову програму – організаційний документ, що визначає змістовий компонент навчального матеріалу в особистісно-діяльнісному аспекті його реалізації. Особливість такої програми полягає в чіткому окреслені вимог до якості знань, що співвідносяться одночасно зі змістом навчального курсу та змістом професійних набутків майбутнього фахівця: заучування знань (3З), наслідування (НС), розуміння основного (РО), повне опанування знань (ПОЗ), уміння (У), навичка (Н), переконання (П) (див. табл.1).
За умов використання принципу наступності, чітких цілеорієнтацій у забезпеченні достатніх рівнів предметної та професійної
Таблиця 1
Класифікація компетентнісно-світоглядних характеристик якості знань
|
Вимірник якості знань |
Позначення |
Зразок операцій, віддзеркалення властивостей пізнавальної діяльності особистості |
|
Завчені знання |
ЗЗ |
Можливість механічного відтворення структури та основного обсягу навчального матеріалу |
|
Наслідування |
НС |
Можливість стислого відтворення основного змісту матеріалу за допомогою одного судження |
|
Розуміння основного |
РО |
Можливість аналогічного, повторювального використання операцій над навчальним матеріалом для засвоєння нових знань |
|
Повне опанування знань |
ПОЗ |
Спроможність до свідомого та продуктивного віддзеркалення всіх елементів навчального матеріалу в будь-якій структурі викладу |
|
Уміння |
У |
Здатність до свідомого включення основного змісту навчального матеріалу в нові інформаційні зв’язки та раціонального, компетентного використання в нестандартних ситуаціях |
|
Навичка |
Н |
Готовність до підсвідомого використання змісту навчального матеріалу (на автоматизованому рівні) в стандартних ситуаціях діяльності, що виступає показником компетентності спеціаліста |
|
Переконання |
П |
Свідоме включення змісту навчального матеріалу у власну життєдіяльність на рівні набутих компетенцій та світогляду |
компетентності, чіткому окреслені вимог до якості знань формування складової, що стосується забезпечення професійної компетентності та світогляду фахівця, буде гарантоване. У навчальному посібнику реалізується ідея інтеграції Державних освітніх стандартів на основі переходу до пошуково-креативних схем навчання. Побудовано дидактичну модель цілеспрямованого управління процесом формування дієвих знань на рівнях змістовно-діяльнісних та діяльнісно-особистісних якостей, в основу чого покладено єдність логіко-раціональних та емоціонально-ціннісних основ пізнавальної діяльності. Авторами розроблено схеми етапів та результатів формування фахових якостей спеціаліста та встановлено характерні взаємозв’язки параметрів засвоєння знання з основними діяльнісними характеристиками. Здійснено теоретичне обґрунтування створеної інноваційної методичної системи підготовки спеціаліста на основі врахування тенденцій розвитку освітнього середовища.