2.4. ОСНОВНІ ЗАХОДИ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
2.4. ОСНОВНІ ЗАХОДИ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
Оповіщення населення у надзвичайних ситуаціях здійснюються за допомогою сирен промислових підприємств, мережі радіомовлення та телебачення (словесний сигнал “Увага всім”). За сигналом сирен населення вмикає засоби теле- і радіомовлення для прийому мовного повідомлення.
Оповіщення здійснюється упродовж кожних 5 хвилин. Почувши сигнал оповіщення, дійте швидко, але без паніки. Пам’ятайте: у цих умовах важлива кожна хвилина.
Дії населення після отримання сигналу про виникнення надзвичайних ситуацій. Прослухати повідомлення і запам’ятати дії, які необхідно виконати . Їх доводять населенню під час повідомлення.
Наприклад, зміст повідомлення на випадок виникнення надзвичайної ситуації на АЕС: “Увага! Говорить штаб цивільної оборони. Громадяни! Сталася аварія на атомній станції. У районі передбачаються радіоактивні опади.
Населенню, яке проживає у цих районах, необхідно:
по-перше, знаходитися у приміщеннях;
по-друге, провести додаткову герметизацію цих приміщень;
по-третє, прийняти йодистий препарат;
по-четверте, скласти у поліетиленові пакети документи, гроші, коштовності, комплект верхнього одягу, харчові продукти на дві-три доби;
по-п’яте, якщо буде оголошена евакуація, потрібно організовано зайняти місце у транспортному засобі, що буде подано до вашого помешкання. Головне – дотримуватися спокою та організованості.
До повідомлень про надзвичайні ситуації мирного часу відносять: аварія на атомній станції, аварія на хімічно небезпечному об’єкті, землетрус, повінь, штормове попередження та деякі інші (рис. 2.11).
До повідомлень про надзвичайні ситуації військового часу відносять: повітряна тривога, відбій повітряної тривоги, радіаційна небезпека, хімічна тривога.
В умовах надзвичайних ситуацій здійснюється комплекс заходів, які мають забезпечити: укриття населення в захисних спорудах, евакуацію, медичну допомогу, радіаційний та хімічний захист.
Практичні заходи евакуації населення із районів можливого впливу наслідків НС плануються на випадок:
– загальних аварії на атомній електростанції;
– всіх видів аварій з викидом СДОР, внаслідок яких виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров’ю людей, які проживають у зоні можливого ураження;
– загрози катастрофічного затоплення місцевості;
– масових лісових і торф’яних пожеж, що загрожують населеним пунктам;
– землетрусів та інших геофізичних чи гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками
Організаційні заходи для захисту населення:
– проведення санітарно-гігієнічних, профілактичних і проти епідеміологічних заходів;
– забезпечення всього населення індивідуальними засобами захисту;
– будівництво сховищ та укриттів для населення;
– загальне обов’язкове навчання населення способам захисту від небезпечних факторів та правильним діям в умовах надзвичайних ситуацій;
– своєчасне повідомленням населення про небезпеку;
– організація радіаційного, хімічного і бактеріологічного спостереження, розвідки і лабораторного контролю;
– розосередження робітників та службовців підприємств міста та евакуація в сільську місцевість не зайнятого у виробництві населення, медичних дитячих та інших установ;
– захист продовольства та води, створення запасів продовольства, медичних препаратів та предметів першої необхідності в місцях евакуації та розосередження.
Стаття 8 Закону України “Про цивільну оборону України” стверджує, що …адміністрація підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання надає своїм працівникам сховище. Це вважається одним із заходів захисту від НС і є законодавчим обов’язком керівників господарських об’єктів та органів місцевої виконавчої влади.
Захисними спорудами цивільної оборони вважають: сховища та протирадіаційні укриття. В сховищах передбачається наявність аварійних виходів, фільтрувального устаткування та обладнання для забезпечення температури повітря не вище 23°С і відносної вологості повітря 70 %. В мирний час сховища можуть використовуватися під навчальні майстерні, пункти цивільної оборони тощо На рис. 2.12 показано план типового сховища.
До протирадіаційних укриттів відносять спеціальні завчасно збудовані або збудовані при виникненні загрози радіаційного забруднення укриття, а також споруди господарського призначення (погреби, овочесховища, тощо), звичайні житлові споруди, щілини з ґрунтовим покриттям.
Щоб мати можливість укриття населення в захисних спорудах необхідно:
– завчасно збудувати захисні споруди і постійно підтримувати їх у готовності для використання;
– передбачити можливість швидкого пристосування і використання частини виробничих або побутових приміщень для укриття населення під час НС;
– спланувати необхідне дообладнання, з урахуванням реальної обстановки, підвальних приміщень.
На кожне сховище складається план, карта прив’язки сховища і схема евакуації людей із сховища. Організація обслуговування сховищ покладається на службу сховищ та укриттів ЦО.
Основні правила перебування в захисних спорудах ЦО:
– мати при собі двохдобовий запас продуктів харчування, особисті речі документи та індивідуальні засоби захисту;
– виконувати всі вимоги коменданта;
– забороняється приносити легкозаймисті і сильно пахучі речовини, громіздкі речі;
– не приводити домашніх тварин;
– забороняється запалювати гасові лампи, свічки;
– не курити.
Виведення людей із сховища проходить за вказівкою коменданта і під керівництвом особового складу служби сховища.
Розосередженням називається організований вивід чи вивіз і розміщення у позаміській зоні робітників, які продовжують працювати на важливих об’єктах та працівників комунального господарства. Позаміською зоною називається територія за межами зон можливого руйнування (рис. 2.13).
Евакуацією називається організований вивід чи вивіз населення із зон можливого враження, затоплення чи терористичного нападу. Під час евакуації за територіально-виробничим принципом вивіз працівників установ і членів їх сімей, студентів та учнів організовується підприємствами або установами, а решта населення евакуюється через ЖЕКи та домоуправління за місцем проживання.
Планування розосередження і евакуації населення є одним із найважливіших завдань штабів ЦО всіх рівнів. Для допомоги штабам ЦО в містах, районах, на підприємствах, в навчальних закладах створюються евакуаційні комісії.
Розосередження і евакуація проводиться через збірні евакуаційні пункти (ЗЕП), на яких організовують адміністрацію ЗЕП (начальник, замісник, група оповіщення, група реєстрації і обліку, стіл довідок, група охорони).
Евакуація населення (виведення, вивезення) у випадку виникнення НС проводиться організовано, у стислі терміни і починається не пізніше, ніж після 4 годин з моменту отримання відповідного розпорядження.
У випадку НС (землетрус, буревій, викид отруйних речовин, аварія на АЕС та ін. ) велике значення для порятунку маєдотримання необхідної послідовності дій у зазначених ситуаціях.