РОЗДІЛ III. НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ
РОЗДІЛ III. НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ
Людство впоралося з епідеміями чуми, віспи, холери та інших хвороб, знайшло способи боротьби з багатьма захворюваннями, шукає шляхи продовження життя, стримування війн, але дотепер не навчилося надійно захищати людину, її здоров’я в процесі повсякденної праці.
Міжнародна статистика свідчить, що в наш час травматизм може бути прирівняний до епідемії Смертність від нещасних випадків на сьогодні займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань, причому переважно гинуть працездатні люди віком до 40 років За статистичними даними МОП кількість нещасних випадків на виробництві (рис. 3.1) останнім часом зросла і становить 125 млн. Чол. щорічно, з них близько 220 тис. гине. Аналіз причин смертності в Україні показує, що основною причиною смертності чоловіків у працездатному віці є нещасні випадки, отруєння, травми (30-35 % усіх смертей у цьому віці).
Статистичні дані свідчать, що:
– кожні 3 хвилини внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання в світі помирає одна людина;
– кожної секунди в світі на виробництві травмується 4 особи;
– в Україні кожні 8 хвилин травмується одна людина;
– кожного місяця в світі на роботі травмується така кількість людей, яка дорівнює населенню Парижа.
Рівень травматизму і профзахворюваності значно вищий у країнах, що розвиваються, ніж у промислово розвинених державах.
Так, в країнах Європейського Союзу щорічно жертвами нещасних випадків і профзахворювань стають близько 10 млн. чол., з них майже 8 тис. гине.
Міжнародне бюро праці встановило, що в середньому на 100 тис . працюючих щорічно припадає приблизно 6 нещасних випадків зі смертельними наслідками.
В Україні цей показник майже вдвічі і найвищий серед країн СНД. В рівновеликій Франції рівень виробничого травматизму у 10 разів нижчий ніж у нас.
На думку іноземних фахівців, які за програмою МОП працювали в Україні, велика кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками пояснюється п’ятьма основними причинами: незадовільною підготовкою робітників і роботодавців з питань безпеки праці, відсутністю належного контролю за станом безпеки на робочих місцях та виконанням встановлених норм, недостатнім забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту (рис. 3.2), повільним впровадженням засобів та приладів колективної безпеки на підприємствах, спрацьованістю (у деяких галузях до 80 %) засобів виробництва.
Сьогодні намітилась позитивна тенденція до зниження виробничого травматизму, в тому числі (що дуже важливо) зі смертельними наслідками Частково це пов’язано з падінням обсягів виробництва, а відтак – зменшенням несприятливих виробничих факторів, що впливають на працівників, та скороченням чисельності останніх.
Витрати, пов’язані з нещасними випадками складають значну суму. Міжнародна організація праці підрахувала, що економічні витрати, пов’язані з нещасними випадками, складають 1 % світового валового національного продукту. На ці кошти, орієнтовно, можна забезпечити харчування протягом року близько 75 млн. людей.
За розрахунками Німецької ради підприємців наслідки нещасних випадків коштують у 10 разів дорожче, ніж вартість заходів щодо їх попередження . Так кожен випадок виробничого травматизму в європейській державі обходиться приблизно в 500-1000 євро на день.
У яку суму точно обходиться нещасний випадок в Україні – поки що невідомо (немає статистичного обліку усіх витрат та методики їх визначення). Однак відомо, що у 90 роках минулого століття в Україні на заходи з безпеки праці витрачалось близько 50 грн на одного працюючого, в той же час витрати на відшкодування шкоди постраждалим на виробництві та ліквідацію наслідків нещасних випадків становили близько 400 млн грн в рік (1000 грн . у розрахунку на одного постраждалого).
За кордоном підприємці підрахували і давно прийшли до висновку, що більш економічно вигідно вкладати кошти в безпеку праці, а ніж прирікати себе на постійну ліквідацію наслідків нещасних випадків і аварій на виробництві.