Показники обсягу національного виробництва
Показники обсягу національного виробництва
Основним показником у системі національних рахунків є валовий внутрішній продукт (ВВП), який характеризує обсяг виробництва в країні.
Валовий внутрішній продукт – це ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у національній економіці протягом певного періоду часу (як правило, року).
Валовий внутрішній продукт, обчислений у фактичних ринкових цінах, називається номінальним. ВВП.
Валовий внутрішній продукт, обчислений у постійних цінах, називається реальним ВВП. Цей показник використовується для оцінки темпівекономічного розвитку.
Валовий внутрішній продукт, що відповідає природному рівню безробіття, називається природним. ВВП.
Різницю між природним, і номінальним. ВВП називають ВВП-розривом. Якщо національна економіка перебуває у фазі спаду, недовиробляючи потрібні суспільству товари і послуги, то ВВП-розрив має знак плюс. Протилежна ситуація спостерігається, якщо ВВП-розрив має знак мінус.
У вітчизняній економіці природна величина безробіття не визначена, що унеможливлює обчислення природного ВВП і ВВП-розриву. Щодо економіки високорозвинених країн, то там природний рівень безробіття визначений 5-5,5 %
Валовий внутрішній продукт обчислюють трьома методами, які забезпечують однаковий результат підрахунку:
1. Метод кінцевого використання.
2. Розподільний метод.
3. Виробничий метод.
Визначення ВВП за кінцевим використанням (видатками) передбачає сумування споживчих видатків населення (С), інвестиційних видатків підприємств (І), державних закупівель товарів і послуг (Д) та чистий експорт (Е):
ВВПІ=С + Д + Е
Визначення ВВП за розподільним методом (доходами) передбачає сумування доходів, отриманих від виробництва продукції (робіт, послуг): заробітної плати найманих працівників з відрахуваннями у різні фонди (ЗП), ренти (Р), процента (П), прибутку (Пр), непрямих податків на бізнес (НПБ), амортизації (А):
ВВПІІ=ЗП + Р + П + Пр + НПБ + А
Визначення ВВП за виробничим методом передбачає сумування доданої вартості (ДВ), створеної всіма суб єктами господарювання країни за певний проміжок часу:
Додана вартість – це різниця між доходом (виручкою) та вартістю спожитих матеріально-енергетичних ресурсів (проміжне споживання).
У вітчизняній офіційній статистиці використовують всі три методи.
Валовий національний продукт (ВНП) – це показник, який характеризує ринкову вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за певний проміжок часу за допомогою факторів виробництва, що належать резидентам певної країни.
Відмінність між ВВП і ВНП полягає в іноземних факторних доходах:
ВНП = ВВП + Надходження з-за кордону – Платежі за кордон
Чистий внутрішній продукт (ЧВП) — це показник, який характеризує ринкову вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за певний проміжок часу, скориговану на вартість спожитого капіталу (амортизації):
ЧВП = ВВП – А
Національний дохід – це показник, який характеризує дохід, зароблений власниками ресурсів, що є резидентами країни, за певний період часу. За економічним змістом національний дохід відображає нову вартість, яка створюється в галузях економіки, з урахуванням чистого експорту:
НД = ВНП – А – НПБ
Фонд споживання – це та частка національного доходу, яка забезпечує поточне задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства.
Фонд нагромадження – це та частка національного доходу, яка забезпечує розвиток виробництва і суспільства в майбутньому.
Розрізняють валовий та чистий національний дохід.
Валовий національний дохід формується з валового прибутку, оплати праці найманих працівників, податків на виробництво та імпорт, чистого експорту:
НДвал. = Пр. + ЗП + Р + П + Е
Чистий національний дохід – це різниця між валовим національним доходом і вартістю спожитого капіталу (амортизацією):
НДчист.. = НДвал. – А