Поняття економіки. Головна функція економіки

Першим наукове визначення цього терміна дав давньогрецький мислитель Ксенофонт, який жив приблизно у 430-355 рр.. до н.е. і написав книгу “Економікос”. Ця назва складається з двох грецький слів – “ойкос” (дім, господарство) та “номос” (знаю, закон, правило) – і дослівно означає “мистецтво ведення домашнього господарства” або “управління домашнім господарством”. Інший давньогрецький філософ Арістотель (384-322 рр.. До н.е.) в науці про багатство (економіці) вирізняв “економію” (або сукупність споживних вартостей) і “хремастику” (мистецтво робити гроші, збагачуватись).

Економіка – 

1) це наука яка вивчає взаємодію людей у процесі пошуку ефективних шляхів виробництва матеріальних благ і послуг в умовах обмежених ресурсів з метою задоволення потреб. 

2) відношення між людьми, які виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання товару.

Головна функція (призначення) економіки полягає у створенні продуктів, необхідних для життєдіяльності суспільства. Під благом розуміється все те, що задовольняє потреби людей, відповідає їх цілям і устремлінням. 

Блага поділяються на два роди:

1) природні – земля, ліси, корисні копалини і все інше, створене первозданною природою; 

2) економічні – продукти, образно кажучи, “другої природи”, творцем якої є людина. 

При цьому виготовляються два види економічних благ: 

а) предмети споживання і б) засоби виробництва (умови творчої діяльності). 

Щоб виконувати головну функцію економіки, потрібно створювати блага другого виду – засоби виробництва (бавовна, нафта, метал, деревину, верстати і т. п.). Без цих коштів не можна виготовити предмети споживання. Стало бути, для кожної країни важливий і інший показник господарського розвитку – обсяг випуску різних засобів виробництва на душу населення.