Рівні дослідження економічних питань

При структурному аналізі економічних процесів розрізняють два основних рівні: макрорівень і мікрорівень (від грецьк. “макрос” – великий і “мікрос” – малий). Відповідно розрізняють поняття “макроекономіка”  і “мікроекономіка”.

Предметом макроекономіки є загальні закономірності і механізм функціонування національної економіки як єдиного цілого.

Мікроекономіка вивчає закономірності і механізм функціонування економічних процесів на рівні первинних ланок економіки: домогосподарств, фірм. В вузькому розумінні – це економіка фірми, обґрунтування її економічної поведінки (діяльності) в умовах ринку.

Також окремо виділяють і два інших рівні економічного аналізу і відповідно поняття: мезоекономіка, яка вивчає механізм функціонування економічних процесів на рівні окремих галузей і підсистем національної економіки (агропромисловий,  військово-промисловий, територіальні комплекси та ін.), та мегаекономіка, яка вивчає закономірності розвитку і функціонування світової економіки, тобто економічні процеси на глобальному рівні.

Макро-  і мікроекономіка є двома складовими частинами (розділами) сучасної ринкової економічної теорії.

З позицій функціонального підходу розрізняють позитивну і нормативну економічну теорію.

Позитивна економічна теорія вивчає, систематизує та узагальнює об’єктивні факти економічної дійсності, тобто фактичний стан економіки.  Вона вивчає те, “що є” в даний час в економіці.

Нормативна економічна теорія дає оцінку фактичному стану економіки і на цій основі визначає,  які конкретні рішення та заходи повинні бути здійсненні в тій чи інший економічній ситуації.  Вона дає відповідь на питання: «як повинно бути »

Наприклад, позитивне твердження: “фактичний рівень безробіття в країні становить 10%”. Нормативне твердження: “рівень безробіття необхідно скоротити на 4%, щоб довести його до природного рівня”.