Рівні дослідження економічних питань
При структурному аналізі економічних процесів розрізняють два основних рівні: макрорівень і мікрорівень (від грецьк. “макрос” – великий і “мікрос” – малий). Відповідно розрізняють поняття “макроекономіка” і “мікроекономіка”.
Предметом макроекономіки є загальні закономірності і механізм функціонування національної економіки як єдиного цілого.
Мікроекономіка вивчає закономірності і механізм функціонування економічних процесів на рівні первинних ланок економіки: домогосподарств, фірм. В вузькому розумінні – це економіка фірми, обґрунтування її економічної поведінки (діяльності) в умовах ринку.
Також окремо виділяють і два інших рівні економічного аналізу і відповідно поняття: мезоекономіка, яка вивчає механізм функціонування економічних процесів на рівні окремих галузей і підсистем національної економіки (агропромисловий, військово-промисловий, територіальні комплекси та ін.), та мегаекономіка, яка вивчає закономірності розвитку і функціонування світової економіки, тобто економічні процеси на глобальному рівні.
Макро- і мікроекономіка є двома складовими частинами (розділами) сучасної ринкової економічної теорії.
З позицій функціонального підходу розрізняють позитивну і нормативну економічну теорію.
Позитивна економічна теорія вивчає, систематизує та узагальнює об’єктивні факти економічної дійсності, тобто фактичний стан економіки. Вона вивчає те, “що є” в даний час в економіці.
Нормативна економічна теорія дає оцінку фактичному стану економіки і на цій основі визначає, які конкретні рішення та заходи повинні бути здійсненні в тій чи інший економічній ситуації. Вона дає відповідь на питання: «як повинно бути »
Наприклад, позитивне твердження: “фактичний рівень безробіття в країні становить 10%”. Нормативне твердження: “рівень безробіття необхідно скоротити на 4%, щоб довести його до природного рівня”.