Повноваження органів д/в у сфері фінансової діяльності

Повноваження органів д/в у сфері фінансової діяльності

Держава управляє фінансовою діяльністю через державні органи, наділені з цією метою спеціальною компетенцією. Залежно від харак­теру діяльності, повноважень у сфері фінансової діяльності всі органи, що беруть у ній участь, поділяються на дві групи. У фінансовій діяльності беруть участь практично всі державні органи залежно від їх компетенції, встановленої Конституцією України і законами України, нормативними актами, що визначають їх правовий статус, та ін.

Одна група органів, що здійснює фінансову діяльність, належить до органів загальної компетенції. В даній ситуації вони реалізують повноваження у сфері фінансової діяльності поряд з іншими типами повноважень. Здійснюючи діяльність з багатьох напрямів, вони реалізують у тому числі й фінансову (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів і т. д.), що не є для них основною чи єдиною.

Другу групу становлять органи спеціальної компетенції, створені державою і наділені повноваження­ми виключно для здійснення фінансової діяльності (Державна казна­чейська служба України, Державна фінансова інспекція України тощо).

Державна політика у фінансовій сфері здійснюється Верховною Радою України, яка затверджує загальнодержавні програми, Державний бюджет і вносить зміни до нього, здійснює контроль за використанням Державного бюджету України, ухвалює рішення щодо звіту про його виконання. Виключно законами України регулюються найважливіші питання у фінансовій сфері.

Органи виконавчої влади, що здійснюють управління фінансами, поділяють на:

1) органи управління загальної компетенції (Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самовряду­вання);

2) органи управління спеціальної (галузевої, міжгалузевої) компе­тенції, що включають дві підгрупи:

а) органи, що здійснюють фінансову діяльність поряд зі своїми основними функціями (міністерства, за винятком Міністерства фінан­сів України);

б) органи, для яких фінансова діяльність є основною (Міністерство фінансів та ін.). Ці органи створено спеціально для здійснення фінан­сової діяльності.

Президент України має певні повноваження, що стосуються фі­нансової сфери, наприклад, подає на затвердження Верховній Раді України кандидатуру Голови Національного банку України (далі – Нац­банк України).

Значними повноваженнями у сфері управління фінансами наділеноКабінет Міністрів України. Він забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної і податкової політики; розроблення проекту За­кону про Державний бюджет України; виконання затвердженого Дер­жавного бюджету України; надання звіту про виконання Державного бюджету України.

Оперативне управління фінансами здійснюється через спеціальні державні органи виконавчої влади.

Система фінансових органів України очолюється Міністерством фінансів (далі – Мінфін України) – центральним органом виконавчої влади з управління фінансами. Мінфін України прогнозує розвиток економіки, розробляє проект Державної програми економічного і со­ціального розвитку, проект Державного бюджету України. Для управ­ління фінансами Мінфін України наділено повноваженнями, що ста­новлять три групи:

1) повноваження, пов’язані з функціями щодо складання і виконан­ня Державного бюджету України, контролю за його виконанням;

2) повноваження щодо застосування заходів у разі порушень уста­новленого порядку виконання Державного бюджету України, призу­пинення фінансування;

3) повноваження, що стосуються регулювання співвідношення коштів Державного бюджету України і місцевих бюджетів у процесі їх формування.

Згідно з Указом Президента України від 24 грудня 2012 р. № 726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконав­чої влади» утворено Міністерство доходів і зборів України шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної подат­кової служби України. На це міністерство також покладено адміністру­вання єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Органами Мінфіну України на місцях є фінансові органи місцевих державних адміністрацій, що розробляють проекти відповідних бю­джетів, організують їх виконання, забезпечують надходження коштів, установлюють на основі рішення ради розмір місцевих зборів і оголо­шують місцеві добровільні позики.

Особливим центральним органом виконавчої влади, статус якого прирівняний до державного комітету України, є Державна казначей­ська служба України. Основними завданнями казначейської служби є: організація виконання Державного бюджету України; контроль за його виконанням і регулюванням відносин між Державним бюджетом Укра­їни і позабюджетними фондами; короткострокові прогнози обсягів державних фінансових ресурсів і надання інформації Верховній Раді України та Президенту України.

Податкова міліція є специфічним правоохоронним органом, що забезпечує економічну безпеку держави при надходженні податкових платежів до бюджету. Якщо діяльність податкових інспекцій пов’язана зі справлянням податків, то податкова міліція здійснює стягнення по­даткових платежів.

Органом державного фінансово-економічного контролю є Рахун­кова палата, яка здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких органів держави. Рахункова палата забезпечує єдину систе­му контролю за виконанням Державного бюджету України та викорис­танням позабюджетних фондів.

Функціонування грошового ринку, статус національної валюти, іноземних валют на території України встановлюються виключно за­конами. Здійснення контролю за проведенням грошово-кредитної по­літики покладено на Нацбанк України, який регулює грошовий обіг як шляхом установлення нормативів щодо готівки, так і проведенням політики у сфері ставок, операцій із цінними паперами тощо. Він ви­значає офіційний валютний курс гривні, виходячи з валютного (об­мінного) курсу. Курс гривні щодо іноземних валют забезпечується Нацбанком України шляхом використання золотовалютного резерву, купівлі і продажу цінних паперів, встановлення і зміни плати за кре­дити та інших інструментів регулювання грошової маси в обігу.

Для здійснення уповноваженими банками та іншими кредитно- фінансовими установами валютних операцій, що підпадають під режим ліцензування, Нацбанк України видає генеральні та індивідуальні лі­цензії. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не вимагають індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. В основі розмежуван­ня на резидентів та нерезидентів лежить відмежування зовнішньоеко­номічних відносин від операцій, що стосуються внутрішньоекономічних процесів.