Визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним

Визнання громадянина
обмежено дієздатним чи недієздатним

Обмеження цивільної дієздатності

Суд може обмежити цивільну дієздатність
фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на
її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, а також
якщо особа зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними
речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона
за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Цивільна дієздатність фізичної особи є
обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Над фізичною особою, цивільна дієздатність
якої обмежена, встановлюється піклування. Фізична особа, цивільна дієздатність
якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини.
Правочини щодо розпоряджен­ня майном та інші правочини, що виходять за межі
дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за
згодою піклувальника. Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів,
що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна
дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду.

Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших
доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджан­ня ними
здійснюються піклувальником. Піклувальник може письмово дозволити фізичній
особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток,
пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними.

Особа, цивільна дієздатність якої обмежена,
самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладе­ного за
згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею іншій особі.

У разі видужання фізичної особи, цивільна
дієздатність якої була обмежена, або такого поліпшення її психічного стану,
який відновив у повному обсязі її здатність усвідом­лювати значення своїх дій
та (або) керувати ними, суд по­новлює її цивільну дієздатність. Суд також
поновлює цивільну дієздатність у разі припинення фізичною особою зловживання
спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо.
Піклування, встановлене над фізичною особою, припиняється на підставі рішення
су­ду про поновлення цивільної дієздатності.

Визнання фізичної особи недієздатною

Фізична особа може бути визнана судом
недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розла­ду не
здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) ке­рувати ними.

Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про
визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була за­явлена
недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими
діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її
відшкодування.

Фізична особа визнається недієздатною з
моменту наб­рання законної сили рішенням суду про це. Якщо від часу виникнення
недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого
правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших
до­казів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з
якого вона визнається недієздатною.

Над недієздатною фізичною особою
встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого
правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах
вчиняє її опікуй. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною
особою, несе її опікун.

За заявою опікуна або органу опіки та
піклування суд по­новлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була виз­нана
недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановле­но, що внаслідок видужання
або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність
усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Заява про обмеження цивільної дієздатності
фізичної осо­би, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи
недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона
перебуває на лікуванні у нарко­логічному або психіатричному закладі, — за
місцезнаходжен­ням цього закладу. Підсудність справ про обмеження цивіль­ної
дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її
межами, визначається за клопо­танням заявника ухвалою судді Верховного Суду
України.

Заява про обмеження цивільної дієздатності
фізичної особи може бути подана членами її сім’ї, органом опіки та піклування,
наркологічним або психіатричним закладом. Заява про визнання фізичної особи
недієздатною може бу­ти подана членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно
від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним
закладом.

У заяві про обмеження цивільної дієздатності
фізичної особи повинні бути викладені обставини, що свідчать про психічний
розлад, істотно виливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та
(або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізич­на
особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотични­ми засобами, токсичними
речовинами тощо, поставила себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за
законом зо­бов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

У заяві про визнання фізичної особи
недієздатною по­винні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний,
стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення
своїх дій та (або) керувати ними.

Суд за наявності достатніх даних про психічний
розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану
судово-психіатричну експертизу. У винят­кових випадках, коли особа, щодо якої
відкрито проваджен­ня у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи виз­нання
її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому
засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове
направ­лення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.

Справи про обмеження цивільної дієздатності
фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розгля­дає за участю
заявника та представника органу опіки та піклування. Питання про виклик
фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною,
вирішується в кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров’я. Судові
витрати, пов’язані з провадженням справи про визнання фізичної особи
недієздатною або обмежен­ня цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться
на ра­хунок держави. Суд, установивши, що заявник діяв недобросовісно без
достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати.

Рішення суду після набрання ним законної сили
надси­лається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного
реєстру виборців за місцем проживання фізич­ної особи.