Правове регулювання діяльності друкованих ЗМІ

5. Працівники інформаційних агентств

До основних суб’єктів
діяльності інформаційних агентств законодавство відносить таких як:

– засновник (співзасновники) інформаційного
агентства;

– керівник інформаційного агентства – особа, яка безпосеред­ньо керує всіма підрозділами інформаційного агентства,
від­повідає за результати його роботи, підписує фінансові доку­менти і виконує
іншу роботу згідно з наданими йому засно­вником (співзасновниками)
інформаційного агентства повно­важеннями;

– журналіст інформаційного агентства –
творчий працівник, який збирає, одержує, створює та готує інформацію для інфор­маційного
агентства і діє від його імені на підставі трудових чи інших договірних
відносин з ним або за його уповноваженням.

– спеціаліст у галузі засобів комунікації – працівник інформацій­ного агентства, який на професійних засадах здійснює
розпо­всюдження інформаційної продукції через засоби комунікації та несе відповідальність
за використання цих засобів виключ­но на підставі чинного законодавства
України;

– видавець (виробник) продукції
інформаційного агентства – саме агентство або суб’єкт підприємництва, який
здійснює випуск (тиражування або виробництво) інформаційної про­дукції на
підставі угоди, укладеної між ним та інформацій­ним агентством;

– розповсюджувач продукції інформаційного
агентства – саме агентство або суб’єкт підприємництва – власник
(користувач) засобу комунікації, через який він розповсюджує продукцію ін­формаційного
агентства в порядку і на умовах, визначених чин­ним законодавством України та
укладеною між ними угодою;

– споживач
продукції інформаційного агентства – громадяни, юридичні особи, державні органи України та інших держав, які на
підставі відповідної угоди з інформаційними агентства­ми одержують їх
інформаційну продукцію.

 

 

6. Державна реєстрація інформаційних агентств

Згідно зі ст. 9 Закону
України “Про інформаційні агентства” пра­во на заснування
інформаційного агентства в Україні належить гро­мадянам та юридичним особам
України.

Іноземці та іноземні
юридичні особи мають право бути лише співзасновниками інформаційних агентств
України. При цьому сукупна частка іноземних співзасновників у статутному фонді
інформаційно­го агентства не може становити більш як 35%.

Залежно від форми
власності інформаційні агентства можуть бути державними або недержавними.

Іноземні інформаційні
агенства мають право діяти на території України лише шляхом відкриття своїх представництв,які представ­ляють зареєстровану в Україні відповідно до чинного законодавства
як суб’єкт інформаційної діяльності будь-яку установу (бюро, пред­ставництво тощо),
що представляє в Україні державне або недержавне інформаційне агентство,
зареєстроване як юридична осо­ба згідно з чинним законодавством відповідної
країни.

Державну реєстрацію інформаційних агентств в Україні здій­снює
Міністерство юстиції України, а представництв іноземних ін­формаційних агентств
– Міністерство закордонних справ України.

У заяві про державну
реєстрацію інформаційного агентства ма­ють бути зазначені:

1) засновник (співзасновники) реквізитів;

2) повис найменування та назва інформаційного
агентства;

3) вид інформаційного агентства та його
організаційно-правова форма;

4) передбачувана сфера розповсюдження інформаційної
продук­ції (місцева, регіональна, національна, національна та зарубіжна,
зарубіжна);

5) мови, якими буде розповсюджуватися
інформаційна продукція;

6) програмна мета та основні напрями діяльності
інформаційного агентства;

7) джерела фінансового та матеріально-технічного
забезпечення діяльності інформаційного агентства;

8) місцезнаходження інформаційного агентства.

До заяви про державну
реєстрацію інформаційних агентств як суб’єктів підприємницької діяльності
додаються відповідні установ­чі документи.

Заяву про державну
реєстрацію інформаційного агенства розгля­дає Мін’юст у семиденний термін з дня
її одержання.

Підставами для відмови у
державній реєстрації інформаційного агентства є випадки, коли:

– назва інформаційного агентства, його програмна
мета, основні цілі та напрями діяльності суперечать законодавству України;

– реєструючим органом уже зареєстровано інше
інформаційне агентство з тією ж назвою;

– заяву подано до
закінчення року з дня набрання законної сили рішенням суду про припинення
діяльності цього інформаційного агентства.

За проведення державної
реєстрації (перереєстрації) інформаційного агентства справляється реєстраційний
збір, порядок сплати та розміри якого визначаються Кабінетом Міністрів України.

За проведення
перереєстрації інформаційного агентства реєстраційний збір справляється у
половинному розмірі. Реєстраційний збір за перереєстрацію не справляється, якщо
вона пов’язана із зміною чинного законодавства України.

Діяльність інформаційного
агентства припиняється у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу,
виділення, перетворення) або ліквідації:

1) з ініціативи
засновника (співзасновників);

2) на підставі рішення
суду.

У разі реорганізації
інформаційного агентства в інше інформаційне агентство його засновник
(співзасновники) повинен зареєструвати новостворене агентство в порядку,
встановленому цим Законом.

 

 

7. Правове регулювання видавничої справи

Відносини у сфері видавничої справи регулюються Конституцією
України, Господарським кодексом України, ЗУ “Про інформацію”,
“Про обов’язковий примірник документів” , “Про авторське право і
суміжні права”, “Про державну таємницю”, “Про державну підтримку
книговидавничої справи в Україні”, “Про друковані засоби масової інформації
(пресу) в Україні” , “Про державну підтримку засобів масової
інформації та соціальний захист журналістів”, ЗУ «Про видавничу справу» та
іншими нормативно-правовими актами.

Конституція України

Положення частини першої статті 10 Конституції України, за
яким “державною мовою в Україні є укра­їнська мова”, треба розуміти
так, що українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій
території України при здійсненні повноважень органами державної влади та
органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства,
документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які
визначаються законом (чистина п’ята статті 10 Конституції України).

Статтею 34 Конституція України гарантує право на свободу
думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право
вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно,
письмово або в інший спосіб. Таким чином, згідно з цією нормою, ко­жен
громадянин України має право займатися видавничою діяльністю.

Статтею 54 Конституції України громадянам гарантується
свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист
інтелектуальної влас­ності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних
інтересів.

ЗУ «Про видавничу справу»

Видавнича справа – провадження або поєднання суб’єктами господарювання
таких видів діяльності: видавничої діяльності, виготовлення видавничої продукції,
розповсюдження видавничої продукції.

До суб’єктів видавничої справи відносяться видавці, виготовлювачі
та розповсюджувачі видавничої продукції.

Суб’єктами видавничої справи в Україні є фізичні особи – підприємці,
юридичні особи України та іноземних держав.

З метою обліку суб’єктів видавничої справи в порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України, уповноваженим органом ведеться Державний реєстр видавців,
виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції.

Суб’єкти господарювання провадять діяльність у видавничій справі
після внесення їх до Державного реєстру на підставі свідоцтва.

– органи законодавчої, виконавчої, судової влади – для
випуску офіційних видань з матеріалами законодавчого та іншого нормативно-правового
характеру, бюлетенів судової практики;

– підприємства, установи, організації, навчальні заклади, наукові
установи, творчі спілки, інші юридичні особи – для випуску і безоплатного поширення
інформаційних (бібліографічних, реферативних, оглядових), рекламних видань про
свою діяльність.

Закон України “Про авторське право і суміжні права”

1) Продовжено термін дії авторського права (стаття 28) — з
50 до 70 років після смерті автора, згідно з міжна­родними нормами.

2) Унесені
нові поняття піратство, плагіат — як види порушень авторського права.

3) Більш
широкими повноваженнями у здійсненні свого права наділена особа, що має
авторське чи суміжні права; розширено перелік способів забезпечення по­зовів у
справах про порушення авторського права видавцями та розповсюджувачами (стаття
52): може вимагати призупинення митних процедур (якщо є підо­зра щодо
переміщення контрафактних примірників); брати участь в інспектуванні виробничих
приміщень, складів технологічних процесів і господарських опе­рацій, пов’язаних
із виготовленням піратських при­мірників; вимагати, в т. ч. через суд,
публікацій через ЗМІ даних про допущення порушення.

 

 

8. Державний реєстр видавців, виготівників і
розповсюджувачів видавничої продукції

З метою обліку суб’єктів видавничої справи в порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України, уповноваженим органом ведеться Державний реєстр видавців,
виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції.

Суб’єкти господарювання провадять діяльність у видавничій справі
після внесення їх до Державного реєстру на підставі.

Внесення суб’єктів видавничої справи до Державного реєстру здійснюють
Мінінформ, а також його відповідні місцеві підрозділи:

1) Держкомтелерадіо вносить до Державного реєстру:

– видавців – видавництва, видавничі
організації, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, обсяг випуску
видавничої продукції яких становить понад 5 назв на рік;

– виготівників видавничої продукції, які
випускають видавничу продукцію на суму понад 500 тис. гривень на рік;

– розповсюджувачів видавничої продукції, які
мають мережу книгорозповсюдження

2) місцеві підрозділи Держкомтелерадіо вносять до Державного
реєстру:

– видавців, обсяг випуску видавничої продукції яких
становить до 5 назв на рік;

– виготівників видавничої продукції –
підприємства, установи і організації, фізичні особи, які випускають видавничу
продукцію на суму до 500 тис. гривень на рік;

– розповсюджувачів видавничої продукції , які
не мають мережі книгорозповсюдження; фізичні особи – суб’єкти підприємницької
діяльності.

Діяльність у видавничій справі без внесення до Державного реєстру
провадять:

– органи законодавчої, виконавчої, судової влади – для
випуску офіційних видань з матеріалами законодавчого та іншого нормативно-правового
характеру, бюлетенів судової практики;

– підприємства, установи, організації, навчальні заклади, наукові
установи, творчі спілки, інші юридичні особи – для випуску і безоплатного поширення
інформаційних (бібліографічних, реферативних, оглядових), рекламних видань про
свою діяльність; службових та методичних матеріалів, документів для потреб їхньої
статутної діяльності, а також матеріалів на правах рукопису, розмножених за
допомогою технічних засобів.

Заява про внесення суб’єкта господарювання до Державного реєстру
видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції (далі – заява)
подається до уповноваженого органу і має містити таку інформацію про суб’єкта
господарювання:

для фізичної особи – підприємця:

– прізвище, ім’я, по батькові;

– вид (види) діяльності у видавничій справі;

– паспортні дані;

– місце проживання;

– номери засобів зв’язку;

– для юридичної особи:

– повне та скорочене найменування;

– відомості про засновника (співзасновників) суб’єкта господарювання
(прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані (для фізичної особи), повне найменування
(для юридичної особи), місцезнаходження (місце проживання), номери засобів
зв’язку;

– вид (види) діяльності у видавничій справі;

– місцезнаходження;

– номери засобів зв’язку.

Рішення про видачу свідоцтва та внесення суб’єкта господарювання
до Державного реєстру або про надання письмового повідомлення про відмову у видачі
свідоцтва ухвалюється уповноваженим органом протягом 30 календарних днів з дати
надходження заяви.

Свідоцтво видається на безоплатній основі та діє безстроково.