Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства
Окінавська хартія глобального інформаційного
суспільства
Одним із
перших міжнародно-правових актів, яким зроблено спробу накреслити основні
принципи і шляхи формування та розвитку інформаційного суспільства є “Хартія
глобального інформаційного суспільства“, прийнята лідерами
“сімки” найбільш розвинених держав світу в Окінаві 22 липня 2000 р.
Згідно з положеннями цієї Хартії, сутність стимульованої
інформаційно-комунікаційними технологіями (ІТ) економічної й соціальної
трансформації полягає в її здатності сприяти людям і суспільству у використанні
знань та ідей. Інформаційне суспільство, як його розуміють автори Хартії, дає
змогу людям використовувати свій потенціал і реалізовувати свої устремління.
У Хартії
також визначено, що всі люди скрізь, без винятку, повинні мати можливість користуватися
перевагами глобального інформаційного суспільства, а стійкість цього
суспільства – грунтується на демократичних цінностях, таких як вільний обмін
інформацією і знаннями, взаємна терпимість і повага до особливостей інших
людей.
При
цьому сама Хартія розглядається передусім як заклик до всіх як у державному,
так і в приватному секторах ліквідувати міжнародний розрив у галузі інформації
і знань.
ІТ
відкривають величезні можливості для становлення й розвитку економік. Країни,
що досягли успіху у використанні потенціалу ІТ, можуть сподіватися подолати
перепони, що звичайно виникають у процесі розвитку інфраструктури, та рушити
назустріч ефективнішій реалізації своїх цілей, на зразок скорочення бідності,
охорони здоров’я, покращення санітарних умов, освіта, а також використання переваг
швидкого зростання глобальної електронної торгівлі.
У
процесі розбудови інформаційного суспільства одним з головних завдань держави
на національному рівні визначається вдосконалення системи управління,
формування нових методів комплексного розроблення політики й відповідного
нормативного забезпечення.