Загальна характеристика та види професійної таємниці

Загальна характеристика та види професійної таємниці

Професійна таємниця – це матеріали, документи, інші відомості, якими користується особа у процесі та у зв’язку з виконанням своїх професійних обов’язків, які забороняється розголошувати у будь-якій формі.

Попри на те, що окремі види інформації, яка становить професій­ну таємницю, врегульовані правовими нормами різних галузей зако­нодавства, існують певні загальні критерії віднесення інформації до професійної таємниці:

• інформація довірена або стала відомою особі виключно у зв’язку з виконанням нею своїх професійних обов’язків;
• особа, якій довірено інформацію, не перебуває на державній або муніципальній службі (в іншому випадку інформація вва­жається службовою таємницею);
• заборону на розповсюдження довіреної або такої, що стала ві­домою. інформації, яка може зашкодити правам або законним інтересам довірителя, встановлено законом;
• інформація не належить до відомостей, що становлять держав­ну або комерційну таємницю.

За такими критеріями розрізняю лікарську, адвокатську, нотарі­альну, страхову, банківську та деякі інші види таємниці.

Особливі права і обов’язки у суб’єктів певних видів професійної діяльності виникають не просто так. Усі види професійної діяльнос­ті виконують важливу суспільну функцію в громадянському суспіль­стві. Через це більшість перелічених видів професійної діяльності без­посередньо згадується в нормах Конституції України.

Найбільш яскравим і давнім прикладом професійної таємниці можна вважати лікарську таємницю.

В Україні на законодавчому рівні лікарську таємницю закріпле­но в “Основах законодавства України про охорону здоров’я“. Ст. 40 цього Закону визначає, що “медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

При використанні інформації, що становить лікарську таємницю, в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, в тому числі у випадках її публікації у спеціальній літературі, повинна бути забезпечена анонімність пацієнта.

Встановлена законодавством адвокатська таємниця, яку адво­кат зобов’язаний зберігати, є однією із гарантій сумлінного вико­нання адвокатом своїх професійних обов’язків та забезпечення прав і законних інтересів його клієнта.

ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

Стаття 22. Адвокатська таємниця

1. Адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт звертався до адвоката, адвокатського бюро, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.

2. Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта.

3. Обов’язок зберігати адвокатську таємницю поширюється на адвоката, його помічника, стажиста та осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням, а також на особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання зобов’язані забезпечити умови, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошення.

5. Особи, винні в доступі сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошенні, несуть відповідальність згідно із законом.

ЗУ «Про нотаріат»

Нотаріальна таємниця – сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов’язки тощо.

Нотаріус та особи, а також помічник нотаріуса зобов’язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.

Обов’язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється також на осіб, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків чи іншої роботи, на осіб, залучених для вчинення нотаріальних дій у якості свідків, та на інших осіб, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці.

Особи, винні в порушенні нотаріальної таємниці, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.