Розповсюдження і демонстрування фільмів

Розповсюдження і демонстрування фільмів

Одним із ключових засобів регулювання розповсюдження і демонстрування на території України всіх видів вітчизняних та іноземних фільмів є видача Державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів (Прокатного посвідчення).

Прокатне по­свідчення є документом, що засвідчує відповідне право та визначає умови розповсюдження і демонстрування фільмів. Фільми, на які видані державні посвідчення на право розповсюдження і демонструван­ня, вносяться до Державного реєстру фільмів.

Безпосередньо порядок видачі прокатних посвідчень визначаєть­ся «Положенням про державне посвідчення на право розповсюджен­ня і демонстрування фільмів», затверджене Постановою Кабінету Мі­ністрів України.

Прокатне посвідчення дає право розповсюджувати і демонстру­вати на території України всі види фільмів, вироблених в Украї­ні та за її межами, будь-яким кінотеатрам, кіноустановкам, відеоустановкам, прокатним пунктам відеокасет, торговельним під­приємствам, підприємствам з тиражування, а також телеорганізаціям, у тому числі кабельному телебаченню, незалежно від фор­ми власності.

Згідно з цим Положенням (п. 2). Прокатне посвідчення може засвідчувати два види прав: право розповсюдження фільму та право демонстрування фільму.

Право розповсюдження фільму є виключним (ексклюзивним) або невиключним правом на тиражування, продаж, пе­редавання в прокат, оренду фільму. Це право складається з:

– кінотеатрального права (тиражування фільмокопій на кіноплівці, передання їх у прокат, оренду);

– права домашнього відео (тиражування фільмокопій на відео носіях, їх продаж, передавання в прокат);

– права публічного комерційного відео (тиражування фільмокопій на відеоносіях, їх продаж, передавання в прокат, оренду для публічного показу через відеопроекцію);

– телевізійного права (тиражування фільмокопій на відеоносі­ях, їх продаж, передавання в прокат для публічного показу ка­налами мовлення телебачення);

Право демонстрування фільму – це виключне (ексклюзивне) або невиключне (неексклюзивне) право на демонстрування (публічний показ) фільму. Це право складається з:

– кінотеатрального права(демонстрування фільмокопій на кіноплівці у призначених для цього приміщеннях: кінотеатрах, кіноустановках);

– права публічного комерційного відео (демонстрування фільмокопій на відеоносії у призначених для цього та обладнаних спеціальною відеопроекційною апаратурою приміщеннях або у приміщеннях, безпосередньо не пов’язаних з демонструван­ням фільмів, обладнаних відеопроекційною апарату рою або те­левізійними приймачами);

Прокатне посвідчення видається юридичній або фізичній особі, яка відповідно до законодавства є суб’єктом підприємницької діяль­ності. Рішення про видачу посвідчення приймає Держкіно на підста­ві відповідної заяви.

Прокатне посвідчення видається:

– власникам кінотеатрального права – на кожний фільм і кожну фільмокопію на кіноплівці;

– власникам телевізійного права, права домашнього відео та публічного комерційного відео – на кожний фільм або кіль­ка фільмів.

Для одержання прокатного посвідчення власник відповідних прав на фільм подає до Держкіно:

– заяву про видачу прокатного посвідчення, в якій зазначають­ся назва фільму мовою оригіналу та українською мовою, кра­їна і студія-виробник, рік випуску;

– нотаріально засвідчені копії (ксерокопії) угод (контрактів, договорів), інших документів, які підтверджують право даної осо­би на розповсюдження і демонстрування фільму, починаючи від першого власника майнових авторських прав;

Розгляд заяви, ухвалення рішення щодо державної реєстрації фільму або відмови у ній та видача прокатного посвідчення здійснюються протягом 15 днів. У разі позитивного рішення Держкіно реєструє фільм у Державному реєстрі фільмів, присвоює кожному фільму державний реєстраційний номер та видає прокатне посвідчення. Під час реєстрації також встановлюється індекс розповсюдження і демонстрації та визначається глядацька аудито­рія фільми.

У разі виникнення розбіжностей щодо визначення індексу філь­му за згодою власника відповідних прав на фільм цей індекс визначає Експертна комісія з питань розповсюдження і демонстрування філь­мів при Держкіно, до складу якої входять незалежні експерти – кіно­знавці, кінокритики, мистецтвознавці, психологи, а також представ­ники заінтересованих міністерств та інших центральних органів ви­конавчої влади.