Функції кримінального права як галузі права
(стаття 1 Кримінального кодексу України (КК України). Вступ до кримінального права. Загальні засади кримінального права України)
Кримінальний кодекс України має своїм завданням:
- правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань,
- забезпечення миру і безпеки людства,
- а також запобігання злочинам.
- у Конституції України та законах України про вибори в органи влади визначено порядок таких виборів, права виборців, регламент діяльності окружних і дільничних виборчих комісій тощо. У кримінальному правіз метою охорони цих відносин встановлено покарання за такі злочини, як перешкоджання здійсненню виборчого права, порушення таємниці голосування та ін. (Розділ V. «Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина» Особливої частини КК України);
- у кримінальному праві внаслідок його охоронної функції встановлюються каральні санкції за злочини проти власності («Розділ VI. «Злочини проти власності» Особливої частини КК України).
Регулятивна функція виявляється у трьох її складових:
- норми кримінального права, забороняючи вчиняти суспільно небезпечні дії (бездіяльність), у той же час вимагають певної правомірної поведінки. Кримінальний закон, який набрав чинності, вже самим фактом свого існування впливає на поведінку людей. Для більшості громадян вимоги кримінального закону цілком відповідають їх уявленням про належну, правомірну поведінку. Частина громадян виконує заборони кримінального закону, боячись відповідальності і покарання. Тим самим здійснюється регулятивна функція кримінальноправових норм, запобігання злочинам;
- виконуючи функцію охорони встановлених у державі суспільних відносин, норми кримінального права одночасно регулюють їх. Наприклад, захищаючи відносини власності нормами, поміщеними в «Розділі VI.«Злочини проти власності» Особливої частини КК України, кримінальне право сприяє їх правомірному існуванню і розвиткові;
- деякі норми кримінального права прямо належать до регулятивних. Це, наприклад, норма про необхідну оборону, що виключає відповідальність при правомірному захисті від злочинного посягання (ст. 36 «Необхідна оборона» КК України), норми про звільнення від кримінальної відповідальності (Розділ ІХ. «Звільнення від кримінальної відповідальності» Загальної частини КК України), норми про погашення і зняття судимості (статті 89 «Правові наслідки судимості», статті 90 «Строки погашення судимості», статті 91 «Обчислення строків погашення судимості» КК України).
Закон про кримінальну відповідальність виконує також виховну функцію Наприклад, звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру на підставі ч. 1 ст. 105 «Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру» КК України можливе при вчиненні ним злочину невеликої чи середньої тяжкості за умови, що його щире розкаяння та подальша бездоганна поведінка свідчать про те, що на момент постановлення вироку він не потребує застосування покарання.
Водночас кримінальний закон набуває прояву й у забороні вчинення злочинного діяння (профілактична функція) та:
- загрозі покарання тим, хто може вчинити таке діяння (загальна превенція);
- в застосуванні покарання до особи, що вчинила злочин (спеціальна превенція).
Отож, охоронна функція кримінального закону здійснюється через регулювання кримінально-правових відносин і за допомогою загальної та спеціальної превенцій (попередження злочинів).