Види санкцій кримінально-правових норм особливої частини кримінального права

(Вступ до кримінального права)

Санкція – це та частина норми, яка вміщує вказівку на конкретні види і міри покарання за скоєне передбаченого диспозицією злочину. Санкція як структурна частина статті Особливої частини КК України використовується для визначення виду і розмірів покарання. Санкції бувають двох видів: відносно визначені та альтернативні. 

За способом конструювання розпізнають три види таких санкцій: 

• відносно визначені санкції з максимумом покарання; 
• відносно визначені санкції з мінімумом покарання; 
• відносно визначена санкція з максимумом і мінімумом покарання. 

Відносно визначена  санкція встановлює вид покарання, а також межі його розміру, в яких суд може призначити міру покарання за конкретний злочин, наприклад, ст. 116 «Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання», 117 «Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини» КК України та ін. Зазначені санкції досліджують у кримінальному праві, тому що, з одного боку, вони забезпечують суду простір під час призначення покарання з урахуванням індивідуальних особливостей злочину, а з іншого – обмежують таку самостійність вказаними в законі обмеженнями, не допускаючи свавілля. 

Залежно від кількості основних покарань, визначених у санкціях, останні можна поділити на безальтернативні, які передбачають тільки один вид покарання за конкретний злочин, і альтернативні – передбачають два і більше видів покарань, що надає суду можливість обрати не тільки конкретний вид покарання, а й визначити його розмір.