Види та характеристика об’єктів балістичного дослідження

2. Види та характеристика об’єктів балістичного
дослідження: зброї, боєприпасів, слідів пострілу

Вогнепальна зброя – зброя, призначена для механічного враження
цілі на відстані снарядом, що одержує спрямований рух за рахунок енергії порохового
або іншого заряду.

Загальні ознаки вогнепальної зброї: вогнепальність; спеціальне
призначення для заподіяння ушкоджень; убойна сила; надійність.

Конструктивні ознаки вогнепальної зброї:

1) Ствол – пряма металева трубка, що забезпечує надання снаряду
необхідної кінетичної енергії і його направлення в ціль, що вражається.

2) Замикаючий механізм – призначений для досилання патрона в патронник
і герметизації ствола, чим забезпечується спрямований поступальний рух снаряда
під дією газів спаленного пороху.

3) Ударний механізм – забезпечує запалення порохового заряду.

Класифікація вогнепальної зброї:

1. За призначенням:

а) бойова – призначена для
вирішення бойових завдань (пістолети ТТ, ПМ, автомат Калашникова і ін.);

б) мисливська – призначена для
мисливських цілей (ТОЗ-11, ТОЗ-16, ТОЗ-17, ІЖ-49, ІЖ-54, ТОЗ-25 і ін.);

в) учбово-спортивна – призначена
для занять спортом (гвинтівки 5,6 мм ТОЗ-8М, ТОЗ-12, пістолет 5,6 мм
Марголіна).

2. За довжиною ствола:

а) короткоствольна – довжина ствола до 16 см. (пістолети і
револьвери);

б) середньоствольна – до 55 см.
(пістолети-кулемети, автомати, карабіни);

в) довгоствольна (гвинтівки, кулемети).

3. За кількістю зарядів:

а) однозарядні (деякі спортивні гвинтівки, мисливські рушниці);

б) багатозарядні (бойова
зброя, спортивні пістолети).

4. За дією ударно-спускового механізму:

а) автоматична – якщо його механізм діє так, що стрільба йде доти,
поки палець не буде знятий зі спускового гачка і поки не будуть витрачені
патрони;

б) напівавтоматична – після
пострілу затвор відходить назад під дією порохових газів, а гільза витягається
з патронника. Вперед затвор рухається під дією зворотної пружини, причому він
захоплює з магазина черговий патрон і досилає його в патронник. Для проведення
чергового пострілу потрібно знову натиснути на спусковий гачок;

в) неавтоматична – однозарядна
і багатозарядна магазинна зброя, в якій перезарядження проводиться стріляючим
після кожного пострілу, а енергія порохових газів використовується тільки для
додання снарядові руху;

г) комбінована – автоматично
обмежує тривалість безперервної стрільби (наприклад, АК, гвинтівка M16AI (США),
стріляє одиночним пострілом, чергою по три постріли і довільною чергою).

5. За конструктивними особливостями каналу ствола:

а) нарізна;

б) гладкоствольна;

в) змішана (комбінована).

6. За способом виготовлення:

а) заводська – зброя,
виготовлена в умовах технічно оснащеного промислового виробництва за
відповідними державними або фірмовими стандартами. Такій зброї привласнюється
найменування на прізвище конструктора (наприклад, пістолет Макарова), або назва
заводу чи фірми-виготовлювача (ТОЗ – Тульського збройового заводу, „Вальтер” –
фірма „Вальтер”);

б) кустарна – зброя,
виготовлена майстрами-зброярами в кустарних майстернях. За оформленням і
бойовими якостям вона близька до заводської, але за конструкцією і розмірами не
відповідає стандартам, у слідчій практиці зустрічається порівняно рідко;

в) саморобна – як правило,
виготовляється з підручних матеріалів без дотримання технічних умов;

г) перероблена – виготовляється
злочинцями зі стандартної зброї шляхом внесення конструктивних змін –
укорочування ствола, відпилювання приклада (наприклад, обрізи бойових і
спортивних гвинтівок, мисливських рушниць).

7. За числом стволів:

а) одноствольна (гвинтівки, карабіни, автомати, пістолети,
револьвери);

б) двоствольна (в основному
мисливська зброя). Стволи можуть бути розташовані як у горизонтальній (ІЖ-54),
так і у вертикальній (ІЖ-27) площині;

в) багатоствольна (в основному
трьох- і чотирьохствольні рушниці).

8. За калібром:

а) малий – 3,00; 4,00; 4,25; 5,00; 5,45; 5,60; 6,00; 6,35; 6,50 мм.;

б) нормальний – 7,00; 7,62;
7,63; 7,65; 7,80; 8,00; 8,85; 9,00 мм.;

в) великий – 9,65; 11,43;
11,55; 11,65 мм. і більше.

Калібр нарізного ствола зброї відповідає відстані між протилежними
полями нарізів. В усіх європейських країнах калібр обчислюється в міліметрах, в
Америці й Англії – в дюймах, де калібри визначаються за зовнішнім діаметром
гільзи патрона, вимірюваному в тисячних долях англійського дюйма. Американська
зброя виміряється в сотих долях дюйма.

Калібр гладкоствольної зброї – числова величина, рівна кількості
круглих куль, які можна виготовити з одного англійського фунту свинцю (453,6 г.).
Наприклад, 12 куль для рушниці 12-го калібру, 16 куль для рушниці 16-го
калібру. Фактичного діаметра каналу ствола вона не відбиває.

Боєприпаси. Патрон –
це сполучення необхідних для пострілу компонентів (порох, куля або дріб) в
оболонці.

Стрільба з сучасної зброї
здійснюється унітарним патроном, який складається з гільзи, заряду пороху, кулі
або дробу і капсуля, а мисливський патрон, крім того, має пиж.

Гільза –
основний елемент спорядження патрона, тонкостінна стаканоподібна ємність призначена для розміщення і зберігання від
зовнішнього впливу порохового заряду, а також закріплення капсуля і кулі (розміщення
дробу).

Гільза
складається з
денця, корпусу і дульця, в якому закріплюється куля. У гільзі дробового патрона
дульце відсутнє. Гільза виготовляється з металу або картону (рідше з
пластмаси).

Стрільба з нарізної зброї
провадиться кулями, а з гладкоствольної –
дробом, спеціальними кулями, картеччю. Куля – це металеве (найчастіше свинцеве) тіло для стрільби з
вогнепальної зброї. Кулі в нарізній зброї бувають оболончасті, полуоболончасті
і безоболончасті. У бойовій зброї використовуються кулі спеціального
призначення: важкі, бронебійні, трасуючі, запалювальні, розривні та ін.

Дріб – це свинцеві кульки (рідше
шматочки свинцю) призначені для пострілу з дробової зброї. Дріб має діаметр 1,5-5
мм. Дріб, що має діаметр більш ніж 5 мм, називається картеччю.

Порох – це
вибухова речовина, яка застосовується у зарядах вогнепальної зброї. Поділяється
на димний (при його згорянні виділяється певна кількість диму) і бездимний
(згоряє без виділення диму). За формою димний порох має вид маленьких порошинок
різноманітної конфігурації, бездимний порох – пластинок або циліндриків однакових розмірів.

Пиж – шматок войлоку або іншого щільного матеріалу, який відокремлює
у заряді порох від кулі чи дробу. Використовуються у патронах для
гладкоствольних мисливських рушниць. Пижі бувають основні й додаткові. За
матеріалом пижі поділяються на войлочні, картонні, деревноволокнисті та ін.

Сліди пострілу. При пострілі з вогнепальної зброї відбувається
взаємодія порохового заряду, снаряда (кулі, дробу) і перепони, в результаті
чого виникають зміни, які називаються слідами пострілу.

До слідів пострілу відносяться:

а) стріляні снаряди, гільзи,
пижі;

б) сліди частин зброї, що
утворюються на стріляних кулях і гільзах;

в) частки речовин, що
виникають при згорянні пороху, які викидаються з каналу ствола;

г) сліди-ушкодження від
снаряда на ураженому об’єкті;

д) відкладення кіптяви
пострілу на тілі (найчастіше на руці) особи, що стріляла, на гільзах, кулях, на
частинах зброї.

Сліди частин зброї утворюються на кулях, дробу і
гільзах. Вид і характер слідів залежить від конструкції зброї.

На гільзі, відстріляної
з автоматичної зброї, сліди утворюються:

а) на капсулі – слід від бійка ударника у вигляді
вм’ятин і сліди переднього зрізу затвора;

б) на денці гільзи – слід відбивача;

в) на ребрі та дні кільцевого
паза – сліди від зацепа
викидача;

г) на корпусі гільзи – сліди патронника
у вигляді повздовжніх трас і дрібні вм’ятини від країв кожуха затвора.

На кулі (при пострілі з нарізної зброї) утворюються сліди від стінок
каналу ствола. Кількість слідів (смуг) та їх нахил щодо повздовжньої осі кулі
відповідають кількості та напрямку нарізів каналу ствола.

Сліди від снарядів на перешкоді:

а) основні (утворюються кулею,
картеччю, дробом):

– пробоїни (мають вхідний та
вихідний отвори. Найчастіше краї вихідного отвору нерівні, вивернуті назовні.
Вихідний отвір, як правило, більший, ніж вхідний);

– вм’ятини утворюються, коли
куля вже втратила свою первісну швидкість або перешкода має міцний матеріал;

– сліди рикошету (відколу)
утворюються при ударі кулі об перешкоду при малому куті зустрічі. Куля при
цьому змінює напрямок польоту;

б) додаткові (утворюються на
перешкоді в результаті впливу на неї порохових газів, а також незгорілих або
напівзгорілих порошинок, кіптяви, часток змащення каналу ствола):

– пасок обтирання (на тілі
людини – пасок осаднення) – має вигляд темної смуги, розташованої по краю
вхідного отвору. Утворюється частинами речовин (кіптяви і змащення), які
винесені кулею з каналу ствола, а також частинами матеріалу, з якого
виготовлена куля (залишається на перешкоді незалежно від відстані пострілу);

– штанцмарка – відбиток
дульної частини ствола при пострілі в упор (кіптява, напівзгорілі порошинки,
обпалення, розриви, які залишаються на перешкодах, розташованих близько до
зброї).