Тактика провадження окремих слідчих (розшукових) дій

3. Тактика
провадження окремих слідчих (розшукових) дій на початковому етапі розслідування
вбивств

Невідкладною слідчою (розшуковою) дією на початковому
етапі є огляд місця події і трупа. Особливості огляду місця події по справах цієї категорії випливають із
специфіки характеру вбивства (застосування вогнепальної зброї, удавлення зашморгом,
отруєння тощо). Важливими є також
пошук і огляд слідів та речових доказів. Характер вбивства орієнтує слідчого на
пошук слідів, характерних для застосування тих чи інших знарядь і засобів
вчинення злочину. Так, слідами застосування вогнепальної зброї можуть бути
гільзи, стріляні кулі, іноді пістолет, а також сліди крові, сліди опору
(боротьби) і, що особливо важливо, мікросліди й сліди нашарування. Аналіз таких
слідів дозволить дійти висновку про вид зброї, з якої було зроблено постріл;
при дослідженні мікрослідів (крупинок, ниток) можна встановити групову
належність тканини одягу злочинця.

У випадках, коли наявні ознаки отруєння, на місці події
необхідно вилучити посуд із залишками харчів, лікарські препарати (порошки,
пляшки з ліками), виділення потерпілого.

При удавленні зашморгом чи повішенні особливу увагу
слід зосередити на матеріалі зашморгу, його формі, способі в’язання, бо це
часто пов’язано з фаховими навичками особи, яка вчинила злочин, і вказує на
певне коло осіб, які можуть бути причетними до події.

Огляд місця події і трупа здійснюється з участю судово-медичного
експерта, який виконує у цьому випадку функції спеціаліста. Він допомагає
слідчому в здійсненні огляду, зосереджуючи свою увагу на огляді трупа. Проте це
не означає, що огляд трупа здійснюється тільки судово-медичним експертом,
слідчий бере в ньому найактивнішу участь. Огляд трупа здійснюється в певній
послідовності. Саме у такій же послідовності фіксуються в протоколі його
результати. При огляді трупа в протоколі зазначаються:

а) загальні дані (зріст, вік, стать, поза,
положення);

б) одяг (його стан, ознаки, наявність слідів впливу
знаряддя вбивства);

в) будова тіла, колір шкіри, особливі прикмети;

г) ушкодження, що є на тілі (розмір, форма, місце розташування).

Велике значення має огляд ложа трупа (тобто місця
його виявлення). Тут можуть бути виявлені документи, предмети, загублені
злочинцем, знаряддя вбивства та інші сліди, що мають значення для з’ясування
характеру вчиненого злочину.

У процесі огляду місця події внаслідок аналізу виявленого
слідчий у процесі моделювання картини злочину може виявити негативні обставини
– такі, що суперечать даним про природний розвиток подій. Зокрема, це може бути
посмертний характер странгуляційної борозни при заяві про самогубство
потерпілого, відсутність крові при чималій кількості ножових поранень тощо.

До початкових слідчих дій належить призначення
судово-медичної експертизи. Серед
питань, що розв’язуються судово-медичною експертизою, можуть бути такі:

• причина смерті, час її
  настання;
• характер та послідовність ушкоджень;
• чи міг постраждалий сам нанести собі ушкодження;
• прижиттєвий або посмертний характер ушкоджень на трупі;
• група крові потерпілого, її резус-фактор, що сприяє визначенню
  особливостей крові, сліди якої можуть бути виявлені на одязі підозрюваного;
• чи приймав потерпілий незадовго до смерті алкоголь або наркотики.

Судово-медична експертиза відкриває можливість для
індивідуальної ідентифікації особи по крові, частках м’язів, фрагментах кісток тощо.
Поряд із судово-медичною експертизою можуть призначатися й інші експертизи, в
тому числі судово-балістична, трасологічна, дактилоскопічна, біологічна та ін.

До невідкладних слідчих (розшукових) дій належить пред’явлення
трупа для впізнання. Необхідність у цьому виникає тоді, коли іншим
шляхом особу постраждалого встановити неможливо. Пред’явлення для впізнання
здійснюється у морзі особам, які заявили про зникнення, або можливому вбивці.
Пред’явленню для впізнання передує допит заявників про прикмети зовнішності та
одягу постраждалого, а також здійснення туалету трупа з метою надати
зовнішності прижиттєвого вигляду. Результати пред’явлення для впізнання
фіксуються у протоколі.

При розслідуванні вбивств особливе місце посідає допит
свідків. До плану допиту включаються всі питання, що характеризують
склад злочину. Особливе значення має деталізація показань, бо вона може містити
необхідну інформацію для контрольних запитань і перевірки показань як свідків,
так і обвинувачених. Показання свідків можуть мати значення для розшуку
злочинця (опис прикмет зовнішності) та наступного пред’явлення для впізнання.

У ході допиту очевидців та інших свідків важливо з’ясувати:

• як і чому свідок виявився на місці злочину;
• де конкретно свідок знаходився в момент вчинення злочину;
• чи знає свідок потерпілого і злочинця (злочинців) й у яких відносинах з
  ним знаходиться;
• кількість злочинців, вимовлені ними імена або клички;
• зовнішність, одяг, речі злочинців, знаряддя і засоби вбивства;
• обставини, що передували вбивству;
• чи знайомі злочинці з потерпілим, як вони називали один одного;
• чи забрали злочинці що-небудь з місця вбивства;
• в яку сторону скрились злочинці;
• як довго і при яких умовах він спостерігав злочин;
• хто ще є очевидцем злочину.

Питання, що можуть бути поставлені при допиті свідкам, які добре знали
потерпілого (родичі, друзі і т.п.):

• чи розповідав потерпілий про погрози з боку яких-небудь осіб, і в чому
  полягали ці погрози;
• чи не був свідок сам очевидцем сварок, погроз у відношенні потерпілого,
  з чиєї сторони вони висловлювалися, у чому це виражалося, як при цьому
  поводився потерпілий, чим викликані погрози;
• який, на думку свідка, міг бути мотив убивства і кому була вигідна
  смерть потерпілого;
• чи не пов’язаний мотив убивства з діяльністю потерпілого в різних
  комерційних, фінансових або інших структурах.

Питання, що можуть бути задані підозрюваному під час
допиту:

• як давно він знайомий з потерпілим, які між ними
  відносини;
• при яких обставинах, у який час і де вони
  зустрілися в день вбивства, як проводили час;
• чи не виникало в них сварки, які її причини;
• які ушкодження і чим заподіювалися потерпілому;
• в якій позі знаходився потерпілий в момент
  заподіяння йому смертельного поранення, як стосовно нього розташовувався
  підозрюваний;
• які деталі вчиненого вбивства;
• по якому шляху він рухався з місця вбивства, кого
  зустрічав;
• чи чистив свій одяг і чим;
• де в даний час знаходиться його одяг і взуття,
  знаряддя злочину;
• які заходи для приховання вбивства він вчиняв;
• кому розповідав про вчинення злочину.

При розслідуванні вбивств однією із важливих слідчих
дій є обшук, метою якого є
виявлення слідів і речових доказів причетності особи до злочину. В процесі
обшуку слідчий повинен бути орієнтований на пошук: одягу і взуття злочинця, що
були на ньому під час події; знарядь і засобів заподіяння смерті; цінностей і
предметів, що належали потерпілому; зброї і боєприпасів; листування, фотознімків
та інших даних, що можуть пояснити характер стосунків між злочинцем і
потерпілим; слідів крові.

При проведенні обшуку в будинках, надвірних будівлях
і на дворових ділянках можуть бути виявлені сліди розчленування і останків
розчленованого трупа.