Особливості розслідування вбивства новонародженої дитини

Особливості
розслідування вбивства новонародженої дитини

У широкому розумінні
дітовбивством може бути визнане навмисне чи необережне позбавлення життя дитини
різного віку і будь-якою особою. Однак у кримінальному праві цей термін слід розуміти
у вужчому значенні, а саме: навмисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини
під час пологів чи відразу ж після них (ст. 117 КК України). Таке розуміння терміна
«дітовбивство» у кримінальному праві і судовій медицині є загальновизнаним.

Вихідна слідчо-оперативна
ситуація по розглянутій категорії справ на початковий момент перевірки інформації
може виглядати так.

Ситуація перша — є повідомлення або заява
про зникнення в жінки вагітності чи новонародженої дитини. Повідомлення і заяви
про зникнення в жінки вагітності чи немовляти, як правило, потребують попередньої
перевірки. Зникнення вагітності може пояснюватися тим, що жінці зроблено аборт у
лікарняних умовах або немовля, яке зникло, передано матір’ю на виховання в будинок
дитини та ін. Якщо надійшли свідчення про зникнення в жінки вагітності, то необхідно
з’ясувати, чи дійсно жінка була вагітна і на якому місяці, які причини зникнення
в неї вагітності (аборт, пологи). У тому випадку, коли в заяві чи повідомленні є
відомості про зникнення дитини, слід установити:

а) чи дійсно зникла
новонароджена дитина, за яких обставин, і яка його доля;

б) наскільки обгрунтовані
припущення про імовірність насильницької смерті дитини.

Перевірку варто починати із з’ясування й уточнення
обставин, викладених у заяві. При цьому необхідно одержати відповіді на такі запитання:

1) про яку жінку
повідомляє заявник;

2) що відомо заявнику
про терміни вагітності цієї жінки;

3) що він знає
про обставини пологів і місцезнаходження дитини;

4) хто, крім заявника,
знає про викладені ним факти.

Ситуація друга — є слідчо-оперативна
інформація про зникнення останніх місяців вагітності або новонародженої дитини в
конкретної жінки. У справах даної групи до первісних слідчих дій належать:

1) допит жінки,
підозрюваної у вбивстві немовляти;

2) судово-медичний
огляд підозрюваної;

3) обшук за місцем
проживання підозрюваної й огляд передбаченого місця пологів і місця приховання трупа;

4) допит заявника
й осіб, що знали про роди й обставини зникнення немовляти.

Черговість проведення
зазначених початкових слідчих дій залежить від наявних у розпорядженні слідчого
вихідних даних. Перед допитом жінки, підозрюваної у вбивстві немовляти, необхідно
проаналізувати всі наявні матеріали, що як викривають, так і виправдовують її, продумати
черговість запитань, порядок пред’явлення наявних у слідчого доказів. При допиті
підозрюваної необхідно з’ясувати обставини вагітності і пологів, а також питання
про долю народженої дитини.

Коли підозрювана, не приховуючи факту народження
дитини живою, заявляє, що віддала її на виховання невідомій особі чи підкинула комусь,
слідчому потрібно докладно зафіксувати обставини, за яких дитина була підкинута
чи віддана на виховання (дата, місце тощо), свідчення про людину, яка взяла дитину
на виховання (вік, зовнішність, одяг та ін.), про одяг дитини (колір одягу дитини,
ковдри, пелюшок; чи була ковдра байковою, ватяною, який був чепчик та ін.).

Ситуація третя — до правоохоронних органів
звернулася мати новонародженої дитини із заявою про смерть дитини або мати прийшла
із покаянням про дітовбивство. Для встановлення провини велике значення мають початкові
слідчі дії, зокрема допит підозрюваної. Установлення провини дітовбивці, що визнала
себе винною, звичайно не становить труднощів. Складніше встановити факт вбивства,
коли жінка цього не визнає, висуваючи, наприклад, версії про народження дитини мертвою
чи про її смерть, що настала не внаслідок її дій (бездіяльності), а з інших причин.
Підозрювана нерідко висуває версію про те, що дитина народилася мертвою або померла
сама незабаром після пологів; що вона не могла надати дитині допомогу, оскільки
знепритомніла та ін. Походження ж тілесних ушкоджень на тілі немовляти мати іноді
пояснює тим, що пологи застали її зненацька і дитина впала (так названі «стрімкі»
пологи) чи що вона заподіяла їй тілесні ушкодження внаслідок самодопомоги при пологах.

Версію про народження дитини мертвою, яка найчастіше
висувається підозрюваною, звичайно легко перевірити за допомогою судово-медичної
експертизи трупа. Особливу складність становить перевірка версії підозрюваної, коли
жінка стверджує, що під час пологів вона знепритомніла і була у тяжкому стані, внаслідок
чого не могла подати дитині своєчасну допомогу, і та померла від охолодження тіла
або від того, що задихнулася відразу ж після пологів тощо. Перевірити цю версію
підозрюваної не завжди вдається за допомогою проведення судово-медичної експертизи.
У судовій медицині не заперечують можливості знепритомлення жінки при позалікарняних
пологах, що відбуваються без сторонньої допомоги, коли мають місце важкі пологи
і втрачається багато крові тощо. Тому одним із способів перевірки такої версії є
проведення судово-медичної експертизи підозрюваної, а також вивчення і зіставлення
слідчим усіх обставин, пов’язаних безпосередньо як з пологами, так і післяродовим
періодом.

Зібравши докази
про всі обставини, пов’язані з діями (бездіяльністю) матері і наслідками, що настали,
— смертю дитини, слідчому необхідно їх ретельно проаналізувати й оцінити, щоб уникнути
необгрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності. Слідчий повинен застерегти
себе від переоцінки об’єктивної сторони на шкоду суб’єктивним ознакам. Це може призвести
до так званого об’єктивного зобов’язання (наприклад, по наслідках — настання смерті
дитини, в якій мати не була винною).

Ситуація четверта — виявлення трупа немовляти,
коли причина смерті не встановлена. У випадках, коли підставою для порушення кримінальної
справи стало виявлення трупа немовляти, до початкових слідчих дій належать:

1) огляд трупа
немовляти і місця його виявлення;

2) судово-медична
експертиза трупа. Тактика слідчого огляду місця події й огляду трупа досить докладно
описані в криміналістичній і спеціальній літературі. Тому ми вважаємо, що висвітлення
тактичних особливостей огляду трупа немовляти є темою самостійного криміналістичного
дослідження.