Поняття особистості. Особистість як суб’єкт суспільних відносин

Тема 3. «Соціологія особистості»

1. Поняття особистості.
Особистість як суб’єкт суспільних відносин

1. Первинним агентом соціальної взаємодії і соціальних відносин є
особистість.

Так що ж таке особистість Для того, щоб відповісти на це запитання,
необхідно перш за все провести розмежування понять:
«ЛЮДИНА»,«ІНДИВІД»,«ОСОБИСТІСТЬ».

Поняття «ЛЮДИНА» вживається для характеристики загальних якостей та здібностей, що є в кожної
людини. Це поняття підкреслює наявність в світі такої особливої історично
розвинутої спільності як людський рід (homo sapiens), тобто людство, яке
відрізняється від усіх інших матеріальних систем тільки йому властивим способом
життєдіяльності. Дякуючи цьому способу життєдіяльності людина на всіх етапах
історичного розвитку, в усіх куточках земної кулі залишається ідентичною сама
собі, зберігаючи відповідний онтологічний статус.

І так, існує людство як специфічна матеріальна реальність. Але людство як
таке самостійно не існує. Живуть і діють конкретні люди.Існування конкретних
представників людства визначається поняттям “ІНДИВІД”.

Індивід – це одинокий
представник людського роду, конкретний носій всіх соціальних і психологічних
рис людства: розуму, волі, потреб, інтересів тощо.

Поняття “ідивід” в цьому
випадку вживається в значенні “конкретної людини”. При такій постановці питання
це фіксується як особливості дії різних біологічних факторів (вікових
особливостей, статі, темпераменту), так і відмінностей умов життєдіяльності
людини. Але повністю абстрагуватися від дії цих факторів неможливо, Очевидно,
що існують великі відмінності між життєдіяльностю дитини і дорослої людини,
людини первісного суспільства і більш розвинутих історичних епох.

Щоб визначити конкретно-історичні особливості розвитку людини на різних
рівнях її індивідуального та історичного розвитку, поряд з поняттям “індивід”
використовують поняття “ОСОБИСТІСТЬ”. Індивід
в даному випадку розглядається як початок відліку для формування особистості
від початкового стану для онто – і філогенезу людини. Особистість – підсумок розвитку індивіда, найбільш повне втілення всіх людських якостей.

Особистість є об’єктом вивчення для цілого ряду гуманітарних наук, і перш
за все, для філософії, психології і соціології.

Філософія розглядає особистість з точки зору її місця в світі як суб’єкту
діяльності, пізнання та творчості.

Психологія вивчає особистість у вигляді сталої цілісності психічних
процесів, якостей та відносин: темпераменту, характеру, здібностей, волевих
якостей.

Соціологічний підхід виділяє
в особистості соціальнотипове. Основна проблематика соціологічної теорії особистості
повязана з процесом формування особистості і розвитку її потреб в нерозривному
зв’язку з функціонуванням та розвитком соціальних здібностей, дослідженням
закономірного зв’язку особистості і соціальної групи, регуляції та
саморегуляції соціальної поведінки особистості.

Ми сформулювали деякі найбільш загальні принципи підходу до вивчення
особистості в соціології.