Трендові математико-статистичні методи моделювання політичної динаміки

Квантифіковані методики обробки і аналізу соціально-політичної
інформації: визначення та типологія

Квантифікація – кількісне вираження,
вимір якісних ознак.

До найбільш поширених квантифікованих
методик обробки і аналізу соціально-політичної інформації, належать: аналіз за допомогою
простих і складних індикаторів, факторний аналіз, аналіз кореляцій, регресій, тенденцій,
спектральний аналіз і екстраполяція.

Аналіз за допомогою простих і складних
індикаторів. Даний метод покладений в основу створення більшості сучасних
інформаційних банків, в які постійно вносяться відомості про події, що відбуваються
у певній країні, регіоні чи світі. Часто одному абстрактному поняттю відповідає
кілька індикаторів, в такому випадку на базі цих простих індикаторів формується
складний індикатор або індекс.

Факторний аналіз. Застосовується
в тих випадках, коли є причини для обмеження кількості індикаторів (змінних). Основна
ідея методу полягає в тому, що індикатори, тісно скорельовані один з одним, вказують
на одну і ту ж причину. Серед наявних індикаторів за допомогою комп’ютера відшукуються
такі їх групи, які мають високий рівень (значення) кореляції, і на їх базі створюються
так звані комплексні змінні, які об’єднані єдиним коефіцієнтом кореляції. Для виконання
будь-якого різновиду факторного аналізу необхідна ЕОМ зі спеціальною програмою,
яка здатна на базі індикаторів сформувати фактори.

Аналіз кореляцій. У ряді випадків виникає необхідність довести наявність або
відсутність залежності між двома змінними. При цьому первісне значення матиме сам
факт наявності відносин залежності, а також її ступінь. Якщо дослідник має у своєму
розпорядженні достатній обсяг інформації, то за допомогою ЕОМ він в змозі з’ясувати
наявність кореляції і вирахувати її коефіцієнт, тобто ступінь взаємодії. На практиці
завдання зазвичай буває ускладнене тим, що потрібно з’ясувати стосунки між трьома,
чотирма і більше незалежними змінними або визначити вплив однієї змінної або цілої
групи на іншу групу змінних, що значно ускладнює математичні розрахунки.

Аналіз регресій. Даний метод використовується в тих випадках, коли необхідно
не тільки з’ясувати наявність залежності, але і показати її характер, тобто з’ясувати,
що є причиною (незалежної змінної), а що – наслідком (залежної змінної). У таких
випадках складається рівняння функціональної залежності, де х залежимо від у з відповідними коефіцієнтами регресії. Регресія може бути лінійною
(чим більше х, тим більше у; графік виражений прямою, яка йде вгору).
Таким чином, наприклад, розраховується рівень мілітаризації – витрати на оборону
є функцією від валового національного продукту. У ряді випадків залежність буває
непрямий, і тоді ми маємо справу з аналізом нелінійних регресій (тобто функцією,
яка описує більш складні відносини залежності, графік має форму параболи).

Аналіз тенденцій. Використовується в основному в прогностичних цілях для опису
майбутніх відносин причини і наслідку (взаємозв’язку двох змінних, одна з яких є
незалежною). Оскільки кількісні показники відносин для характеристики майбутнього
невідомі, у рівнянні регресії, що описує їх відносини в сьогоденні, незалежна змінна
замінюється на час, числові значення якого в майбутньому відомі. Даний прийом має
свої недоліки, оскільки ігноруються майбутні значення показника причини, і
виникає можливість зміни залежності між змінними. Для аналізу тенденції збирають
можливо більше число даних з можливо малими інтервалами часу і обчислюють швидкість
еволюції системи, після чого будують графік, на основі якого складають рівняння
регресії і оцінюють його параметри. Далі приступають безпосередньо до прогнозу,
тобто обчислюють майбутні значення показника слідства за допомогою рівняння регресії,
і продовжують графік, після чого здійснюють інтерпретацію результатів.

Спектральний аналіз. Ця
методика показує фундаментальні коливання в складних структурах, які еволюціонують,
з її допомогою обчислюється частота і тривалість фази. Основою методу служить виділення
структури коливального процесу (наприклад, популярність уряду) і побудова графіка
синусоїдальних коливань. Для цього збирають хронологічні дані, обчислюють рівняння
коливання і створюють цикли, на базі яких будуються графіки.