Поняття конкурентного політичного середовища, його оцінка.

Поняття конкурентного політичного середовища, його оцінка. Способи зниження його негативного впливу

Конкурентне політичне середовище може визначатися як поле конкурентних відносин між політичними лідерами, партіями та іншими утвореннями.

Конкурентне політичне середовище представлене у вигляді системи, елементами якої є різні соціальні інститути, конкуруючі політичні структури, політики, інші соціальні та політичні складові. Це середовище формується на основі взаємодії політичних сил, електорату, вищих політичних чинів, які мають право призначати інших політиків на ту чи іншу посаду.

Невід’ємними складовими конкурентного політичного середовища є:

• методи конкурентної боротьби, використовувані політичними силами;
• сприйняття цих методів тими, на кого вони спрямовані;
• різні соціальні та політичні процеси і фактори, здатні впливати на сприйняття роботи політиків, на оцінку їх компетентності;
• сама політична діяльність учасників конкурентної боротьби.

Елементами конкурентної боротьби є політичні кампанії, створення іміджу політиків, надання інформації населенню про ту чи іншу політичну силу. Все це здійснюється найчастіше за допомогою консалтингових агентств, політичних консультантів, серед яких також існує конкуренція, у зв’язку з розширенням ринку політичних консультаційних послуг.

Зниження негативного впливу конкурентного середовища може бути найбільш ефективним при комплексному підході. Для того щоб вживати заходів щодо запобігання або зниження негативного впливу конкурентного середовища, необхідно провести аналіз причин виникнення дій, процесів, результати яких привели до негативних наслідків. Також слід з’ясувати, чи були ці дії ініційовані політичними конкурентами або виникли внаслідок інших зовнішніх впливів.

На підставі отриманих даних проводиться аналіз механізмів негативного впливу і виробляються способи зниження цього впливу. До способів, за допомогою яких здійснюється зниження негативного впливу конкурентного середовища, належать:

• підвищення внутрішньої організованості учасників політичної структури, схильної до негативного впливу конкурентів та інших зовнішніх факторів, максимальна концентрація зусиль для досягнення власних цілей, запланованих результатів;
• зниження результативності діяльності політичних конкурентів за допомогою впливу на розроблені і застосовувані ними механізми боротьби, втручання в їх дії з дотриманням моральних, етичних принципів і норм;
• компенсація таких факторів, як невдача того чи іншого заходу, пов’язана із заздалегідь негативним настроєм аудиторії, сформованим зовнішніми факторами (ЗМІ, висловлюваннями інших політиків), проведенням аналогічного заходу з іншою, свідомо позитивно налаштованої аудиторією;
• організація відповідних дій, реагування на негативний вплив з боку конкурентів. Так, при поширенні негативної інформації про політичну силу конкурентами потрібно бути готовими до своєчасного її спростування.