Типологія організованих груп інтересів

Типологія організованих груп інтересів

Групи інтересів – об’єднання людей, які, виходячи з певних інтересів або потреб, висувають вимоги до інших груп суспільства чи суспільства в цілому, з метою підтримати або поліпшити свої позиції, досягти певних цілей.

За ступенем організованості виділяють анемічні й інституційні групи інтересів.

Перший тип характеризує об’єднання, що виникають стихійно як спонтанна реакція на ту чи іншу ситуацію (наприклад, демонстрації, мітинги). Їх передусім вирізняє відсутність постійних організованих дій членів від імені цієї групи. Включення таких груп у політичні відносини з державою є непостійним.

Інституційні групи – це формальні об’єднання з певною організаційною структурою, усталеними функціями та професійним кадровим апаратом. Їхня цілеспрямована діяльність є ефективнішою. Групи цього типу (наприклад, адміністративні органи церкви, армії, представництва автономій у федеральних центрах тощо). Вони виконують широке коло завдань, зокрема мають цілі, що виходять за межі представництва інтересів.

Усі ці групи відкрито заявляють про свої інтереси, пропагують свої програми і діють вони в межах закону.

Поряд із ними в будь-якому суспільстві існують приховані (латентні) групи інтересів, що не афішують свого існування і відстоюють інтереси нелегітимними або й протиправними способами, користуючись послугами платних лобістів, домагаючись проникнення „своїх людей” у владні структури, удаючись до підкупу державних службовців, шантажу й насильства. До них належать: клани (кліки), мафії, родинно-земляцькі об’єднання.

Основна сфера діяльності груп інтересів – це законодавство.