Тема 16. Вибори й виборчі системи
Тема 16. Вибори й виборчі системи
Вибори є невід’ємним атрибутом демократичного суспільства, адже шляхом виборів у такому суспільстві забезпечується відтворення і легітимність інститутів державної влади.
“Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо чи шляхом вільно обраних представників. Воля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна знаходити себе в періодичних і не сфальсифікованих виборах, які повинні проводитися при загальному і рівному виборчому праві таємним голосуванням чи через інші рівнозначні форми, які забезпечать свободу голосування”, – проголошується в Загальній декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. (стаття 21).
Демократія невіддільна від виборів. Слово “демократія” перекладається із давньогрецької як “влада народу”. Влада народу в сучасній державі може бути здійснена не інакше як через виборних представників. Тоді ця влада називається представницькою, тому що обрані нами депутати представляють нас в парламенті. “Демократію, – на думку французьких учених П. Лалюмьера і А. Демішеля, – можна визначити як режим, при якому урядовці назначаються шляхом вільних і чесних виборів”.
Серед основних прав громадянина є виборче право.
Виборче право – це сукупність норм, які регулюють участь громадян у виборах, у їх організації і проведенні, взаємовідносинах між виборцями й виборними органами чи посадовими особами, а також відкликання депутатів, які не виправдали довір’я виборців.
Виборче право поділяється на активне й пасивне. Активне виборче право – це право обирати. Пасивне виборче право – це право бути обраним.
Принципи виборчого права: загальні – обмежені; рівні -нерівні; прямі – опосередковані; з таємним голосуванням – з відкритим голосуванням.
Якщо країна дотримується принципів, наведених у лівому стовпчику, то така країна належить до демократичних.
Загальне виборче право означає право всіх дієздатних громадян, які досягли певного віку, брати участь у виборах.
Рівне виборче право означає наявність у кожного виборця однакової з іншими кількості голосів при голосуванні.
Пряме виборче право означає, що, беручи участь у виборах, громадяни віддають свої голоси безпосередньо “за” чи “проти” того чи іншого кандидата в депутати.
Таємність голосування означає заборону будь-якого спостереження або контролю за волевиявленням громадян.
Етапи виборчого процесу:
1) утворення одномандатних виборчих округів та багатомандатного округу;
2) утворення виборчих комісій;
3) складання списків виборців;
4) висування, реєстрація кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі;
5) висування, реєстрація кандидатів у депутати у одномандатному виборчому окрузі;
6) проведення передвиборчої агітації;
7) процес голосування;
8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування і результатів виборів депутатів;
9) реєстрація обраних депутатів.
Виборчий процес – врегульована законами діяльність уповноважених органів та громадян, спрямована на підготовку і проведення виборів представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування, обрання та наділення повноваженнями посадових осіб.
Виборчий процес здійснюється на засадах:
1) законності та заборони незаконного втручання будь-кого у виборчий процес;
2) політичного плюралізму (багатопартійності);
3) гласності й відкритості виборчого процесу;
4) рівності прав партій (блоків) -, суб’єктів виборчого процесу;
5) рівності всіх кандидатів у депутати;
6) свободи передвиборної агітації, рівних можливостей доступу до засобів масової інформації;
7) неупередженості до партій (блоків), кандидатів у депутати з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб та керівників підприємств, установ й організацій.
Виборчий процес завершується офіційним оприлюдненням Центральною та окружними виборчими комісіями результатів виборів депутатів.
Виборча система – це сукупність установлених законом правил проведення виборів, регламентів здійснення конкретних процедур виборчої кампанії, способів підведення результатів голосування.
Головною ознакою, яка відрізняє одну виборчу систему від іншої, є порядок визначення результатів виборів. Установлення тієї чи іншої виборчої системи є наслідком тривалого суспільно-політичного розвитку країни, історичних традицій та політичної культури.
Основні типи виборчих систем:
– мажоритарна;
– пропорційна;
– змішана.
Мажоритарна виборча система. Суттєвою ознакою мажоритарної (франц. majorite – більшість) виборчої системи є те, що результати голосування тут визначаються за ознакою більшості. За мажоритарної виборчої системи обраним у виборчому окрузі вважається той кандидат або партійний список, який здобув установлену більшість голосів.
Пропорційна виборча система. Пропорційне представництво виходить з ідеї, що вплив партії (блоку) має відповідати кількості виборців, які голосують за них. Пропорційна виборча система вперше була застосована в XIX столітті. Зараз вона найбільш поширена. Ця система грунтується на пропорційній відповідності між кількістю завойованих голосів та кількістю отриманих мандатів. За пропорційної системи утворюють великі виборчі округи, від кожного з яких обирається кілька депутатів. Такі округи називаються багатомандатними. Вибори тут суто партійні: за місця в парламенті змагаються не окремі кандидати, а політичні партії. Кожна з них формує свій список кандидатів на виборчі посади, і виборець голосує за список тієї партії, якій він симпатизує. У деяких випадках громадянам надається можливість визначати окремо своє ставлення до кандидатів в середині списку однієї партії.
Змішана виборча система. Серед виборчих систем, окрім згаданих мажоритарної та пропорційної, є ще й змішаний, або пропорційно-мажоритарний тип. За цієї системи частина мандатів, як правило, – половина, розподіляється по одномандатних виборчих округах, решта – за пропорційним принципом по багатомандатних округах. Так, у ФРН половина депутатів бундестагу обирається за мажоритарною системою відносної більшості, а друга половина – за пропорційною з партійних списків. Змішаний принцип застосовується в Польщі, Литві, Росії,
В Україні встановлено змішану виборчу систему.
Вивчаючи й порівнюючи виборчі системи, які існують у світі, марно шукати, яка з них найкраща. Будь-яке представництво не відображає повною мірою реального стану інтересів та уподобань суспільства. Вичерпно представляти ціле суспільство не може жодна інституція, нехай навіть її сформовано за умов найретельнішого дотримання всіх правил і процедур будь-якої з виборчих систем. Жодна виборча модель не є досконалою.
У виборах та виборчих системах ніколи немає бездоганної досконалості. Вибори розуміють як делегування громадянами владних повноважень своїм представникам, як визнання людини чи установи авторитетним представником загального інтересу.
Депутат та влада можуть і повинні репрезентувати інтереси та потреби свого округу й цілого суспільства.
Виборче законодавство (основні положення)
Конституція України:
Ст. 5 Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи місцевого самоврядування.
Ст. 69 Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдуми та інші форми безпосередньої демократії.
Ст. 71 Вибори до органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Закон України “Про вибори народних депутатів України”
Ст. 1 Вибори депутатів здійснюються за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою:
– 225 депутатів обираються за пропорційною системою в багатомандатному окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків;
– 225 депутатів обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах.
Ст. 2 Право голосу на виборах депутатів мають громадяни України, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.
Немає права голосу громадянин, визнаний судом недієздатним.
Громадянин України, який проживає або перебуває в період підготовки і проведення виборів за межами України на законних підставах, має право голосу на виборах депутатів.
Ст. З Кожний виборець на виборах депутатів має один голос у багатомандатному окрузі та один голос в одномандатному окрузі. Виборець може використати свій голос тільки на одній виборчій дільниці.
Закон України “Про вибори Президента України” Ш 1630-IV від 18.03.2004 р.
Ст. 1.1. Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Ст. 1.2. Строк повноважень Президента України визначається Конституцією України.
Ст. 2.1. Вибори Президента є загальними. Право голосу на виборах Президента України мають громадяни України, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.
Ст. 2.З. Будь-які прямі або непрямі привілеї або обмеження виборчих прав громадян України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками забороняються. Не допускаються обмеження щодо участі громадян у виборчому процесі, крім обмежень, передбачених Конституцією України та цим Законом.
Ст. З.1. Вибори Президента України є рівними: громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах.
Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”:
- Місцеве самоврядування – право територіальної громади (села, селища, міста) через органи місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення.
- Представницький орган місцевого самоврядування – виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.
Закон України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”
Ст. 2 Вибори депутатів сільської, селищної, міської ради проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості в одномандатних округах.
Ст. З Вибори сільського, селищного, міського голови проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по єдиному виборчому округу.
Ст. 4 Вибори депутатів районної та обласної рад проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по багатомандатних округах, межі яких збігаються з межами сіл, міст, районів.
Закон України “Про центральну виборчу комісію” Центральна виборча комісія є постійно діючим державним органом, який забезпечує організацію підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, а також всеукраїнських референдумів. Комісія здійснює консультативно-методичне забезпечення виборів до місцевих рад, сільських, селищних, міських голів і проведення місцевих референдумів. Комісія очолює систему виборчих комісій, які утворюються для підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України та всеукраїнського референдуму.