Етап постановки цілей

Етап постановки цілей

Важливою процедурою процесу прийняття рішень є формування цілей, які повинні бути досягнуті в результаті реалізації рішення. Цілі – це вираз бажаного результату діяльності.

Формуючи цілі державної політики, управлінські органи аналізують і зіставляють різні альтернативи вирішення проблеми, моделюючи розвиток подій по кожному з обраних варіантів. Як мінімум, розглядаються три альтернативи: максималістська, безпечна (нейтральна) і мінімально можлива. Кожна з них має свої “вищі” (виражають залежність діяльності держави від ресурсів, інформації, часу дій, минулих зобов’язань тощо) і “нижчі” (зумовлені наявністю факторів, що дозволяють існувати самій проблемі) межами, визначення яких і є головною аналітичної завданням на даному етапі (Г. Стерлінг).

На етапі постановки цілей необхідно вибрати найбільш переважну модель майбутніх дій шляхом зіставлення її основних параметрів з параметрами інших моделей, оцінки очікуваного ефекту від передбачуваних дій. Вибір однієї альтернативи дозволяє сформулювати кінцеві цілі, а також виявити головні чинники, здатні вплинути на динаміку подій як ззовні, так і всередині держави.

При цьому державні органи змушені орієнтуватися на кінцевий результат, а тому ставити не стільки оптимальні, скільки реально досяжні цілі, орієнтуватися на здійсненні в дійсності програми. Важливим критерієм формулювання цілей є і запобігання додаткових проблем і протиріч, які можуть виникати з прийнятого рішення. Керуючі повинні діяти так, щоб вдале в тій чи іншій сфері рішення не викликало розростання конфліктів у суміжних областях і не збільшило тягар проблем, що лежать на плечах держави.