Політична реклама

Політична реклама

До політичної реклами відносяться інформаційні засоби впливу на громадян з метою формування у них позитивного ставлення до рекламної продукції. Політична реклама характеризується обов’язковою оплатою ефіру або площі у пресових виданнях для її розміщення, відповідною структурою повідомлення (текстового, або аудіовізуального), професійною режисурою.

Політична реклама різниться від комерційної тільки одним – товаром, що рекламується, є політичні партії (об’єднання), органи державної влади, політичні лідери, державні і громадські організації. Мета політичної реклами полягає в тому, щоб в емоційній і лаконічній формі донести до людини суть політичної платформи партії, образ кандидата чи іншого політичного об’єкту і тим самим не тільки сформувати позитивне ставлення до них з боку як можна більш широкого кола громадян, а й спонукати їх до реальних дій, спрямованих на їх підтримку.

Перед політичною рекламою стоїть завдання якнайкраще прорекламувати політика на публіці, щоб він зміг дістати максимум голосів виборців, і отримати бажаний результат. Політична реклама – це справа дуже важлива на політичній арені, і нею займаються професійні іміджмейкери.

Залежно від каналів комунікації є такі форми політичної реклами:

1) публічні заходи;

2) використання друкованих матеріалів на зразок плакатів, листівок, газет;

3) використання друкованих ЗМІ;

4) використання електронних ЗМІ.

Політична реклама повинна інформувати, переконувати і спонукати до дії (голосування) стосовно рекламованого об’єкта (кандидата, партії, блоку). Але для початку вона повинна «привернути до себе увагу».

{lang_content_nav} і форми рекламних технологій вкрай різноманітні. Вони залежать від адресата, часу поширення рекламних повідомлень, характеру рекламної кампанії, місця та інших географічних умов, а також від ряду інших факторів. У найзагальнішому вигляді рекламні технології можна класифікувати таким чином:

• (відеоролики, телезаставки, теледебати і др) – аудіо- (радіорепортажі, рекламні звернення, бесіди) і візуальні способи рекламування;
• друковані способи передачі рекламних повідомлень (публікації статей, складання оглядів, інтерв’ю та ін);
• методи зовнішньої реклами (рекламні щити, афіші, транспаранти, листівки, написи на стінах, тобто “політичне графіту”);
• (плакати, листівки, листи, звернення, брошури, календарі, візитні картки та ін.) – прийоми друкованої реклами;
• методика прямої поштової реклами (розсилка поштових повідомлень конкретним виборцям);
• методи поширення рекламних сувенірів (значків, майок, бейсболок, ділових подарунків);
• комп’ютеризовані форми рекламістики (Інтернет, спеціальні інформаційні програми);
• проведення заходів по зв’язках з громадськістю (особисті зустрічі кандидата з населенням, презентації, виступи на мітингах і конференціях та ін.)